Реферат: Виробничо-торговельна діяльність підприемства

Реферат: Виробничо-торговельна діяльність підприемства

Зміст

Перелік графічного матеріалу.  9

Вступ.   10

Розділ 1. Науково-теоретичне обгрунтування проблеми удосконалення

                виробничо-торговельної діяльності підприемства.   11

1.1. Наукові підходи до розв'язання проблем, що стоять перед

                підприємством.  11

1.2. Стратегічні напрямки удосконалення торгово-виробничої

                діяльності  підприемства громадського харчування.   16

1.3. Етапи планування асортименту продукції.   21

Розділ 2. Дослідження  внутрішнього і зовнішнього середовища.   23

2.1. Загальна характеристика підприємства.     24

2.1.1. Характеристика об'єкту.  24

2.1.2. Організаційно-правові основи функціонування підприємства.  26

2.2. Аналіз виробничо-технічного рівня підприємства.  29

2.2.1. Асортиментна структура продукції та послуг.   29

         2.2.2. Аналіз організації виробничого процесу та технічного рівня

                підприємства.    36

2.2.3. Аналіз організації обслуговування.    42

2.3. Аналіз ефективності використання виробничої потужності.   44

         2.3.1. Аналіз показників по праці в ПГХ "Енергетик".    44

2.3.2. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів.  46

2.4. Аналіз та оцінка економічних показників ПГХ "Енергетик".   50

2.4.1. Аналіз структури та складу товарообігу.   50

2.4.2. Аналіз витрат виробництва ПГХ "Енергетик".   54

2.4.3. Аналіз валового доходу та прибутку ПГХ "Енергетик".  56

2.4.4. Аналіз та оцінка економічних показників їдальні

                ПГХ "Енергетик".  60

2.5. Вивчення платоспроможного попиту.   62

2.6. Аналіз постачальників.   70

2.7. Аналіз конкурентів.   74

Розділ 3. Пропозиції щодо удосконалення виробничо-торгової діяльності

                досліджуваного підприємства   78

3.1. Удосконалення асортименту продукції за рахунок використання

                нових видів сировини.   80

         3.2. Організація дієтичного харчування.  90

         3.3. Перепрофілювання буфету на бар.  93

         3.4. Максимізація зручностей при проведенні бенкетних обслуговувань.  97

Розділ 4. Визначення соціально-економічної ефективності роботи їдальні

                "Енергетик" після впровадження заходів удосконалення її

                торгово-виробничої діяльності.   100

         4.1. Прогнозування обсягу виробництва їдальні "Енергетик"  100

         4.2. Прогнозування витрат виробництва та обігу їдальні    104

         4.3. Визначення валового доходу та прибутку їдальні   107

         4.4. Соціально-економічна ефективність заходів по удосконаленню

                торгово-виробничої діяльності їдальні   109

Висновки та пропозиції   115

Список літератури.   117

Додатки.   118

Перелік графічного матеріалу

Аркуш

План підприемства з розстановкою обладнання до удосконалення.            1

План підприемства з розстановкою обладнання після удосконалення.        2

Вступ

      Громадське харчування сформувалося як підгалузь торгівлі, воно охоплює підприємства громадського харчування державної та приватної торгівлі. Головна мета цих підприємств - надання платних послуг населенню в формі громадсько організованого харчування.

      В умовах тривалої економічної кризи в Україні підприємство громадського харчування при підприємствах виконує скоріше соціальну функцію - забезпечує продуктами харчування свій контингент споживачів.

      Своєчасне надання споживачам збалансованого по своєму складу харчування сприяє збереженню здоров'я  людей, росту продуктивності праці, підвищенню якості навчання, раціонального використання вільного часу.

      Дослідження проводилось на діючому підприємстві. Підприємство громадського харчування "Енергетик" є підрозділом Державного підприємства Національної Енергетичної компанії "Укренерго".

      Підприємство здійснює такі напрямки діяльності:

- організація громадського харчування;

- виробництво та реалізація власної кулінарної продукції;

- надання платних послуг населенню;

- виконання святкових та ритуальних замовлень співробітників НЕК "Укренерго" та інших замовників.

      В даній роботі ми маємо за мету проаналізувати виробничо-технічний рівень їдальні ПГХ "Енергетик", використання виробничої потужності, економічний стан досліджуваного підприємства, а також розробити пропозиції щодо удосконалення виробничо-торговельної діяльності, яка б дозволила йому перейти до упевненого розвитку в майбутньому.

 Розділ 1. Науково-теоретичне обгрунтування проблеми удосконалення виробничо-торговельної

 діяльності підприемства

1.1.  Наукові підходи до розв’язання проблем, що стоять перед

         підприємством

      В умовах тривалої економічної кризи в Україні перед підприємством громадського харчування постають багато економічних, соціальних, науково-технічних та інших проблем.

      В сучасних умовах смаки споживачів становляться більш різноманітними, підвищуються вимоги до якості та асортименту продукції та послуг, знижується платоспроможність населення.

      Ринковий механізм господарювання передбачає конкуренцію, боротьбу за ринки між підприємствами.

      Вирішення цих проблем можливо за рахунок проведення маркетингових досліджень мікро- і макросередовища підприємства, які дозволять визначити:

-    місце підприємства на ринку продукції та послуг громадського харчування;

-    слабкі і сильні сторони в діяльності;

-    розмір платоспроможного попиту на продукцію їдальні;

-    вимоги споживачів до асортименту та якості продукції та послуг;

-    шляхи максимізації зручностей для споживачів під час перебування у їдальні.

      Досліджуване підприємство є нерентабельним. За останні роки спостерігається значне збільшення збитків. Для того, щоб знайти шляхи підвищення економічної ефективності використання матеріальних, фінансових та трудових ресурсів, необхідно систематично проводити комплексний аналіз господарської діяльності їдальні.

      Для вирішення будь-яких проблем підприємства необхідно перш за все значно підвищити рівень управління.

      Метою управління є забезпечення прибутковості в діяльності підприємства шляхом раціональної організації виробничого процесу,  в т.ч. управління виробництвом і розвиток техніко-технологічної бази, а також ефективне використання кадрового потенціалу при одночасному підвищенні кваліфікації, творчої активності і лояльності кожного виробника.

      Прибутковість підприємства свідчить про ефективність управління  її виробничо-збутовою діяльністю, яка досягається шляхом мінімізації витрат (витрат на сировину, матеріали, енергію, оплату праці, фінансування) і максимізація прибутків від результатів виробництва - випуску продукції і послуг.

      Найважливішим завданням  управління є організація виробництва продукції і послуг з урахуванням вимог споживачів на підставі наявних матеріальних і людських ресурсів та забезпечення рентабельності діяльності підпримства та його стабільного стану на ринку.

      У зв’язку з цим в задачі управління входить:

-    забезпечення автоматизації виробництва і перехід до використання працівників високої кваліфікації;

-    стимулювання праці співробітників підприємства шляхом створення для них кращих умов праці і встановлення більш високої заробітної плати;

-    постійний контроль за ефективністю діяльності підприємства, координація роботи всіх підрозділів підприємства;

-    постійний пошук нових ринків збуту;

-    визначення певних цілей розвитку підприємства;

-    визначення приоритетних цілей, їх черговості і послідовності рішення;

-    розробка стратегії розвитку підприємства: господарчих задач і шляхів їх вирішення;

-    визначення системи заходів для рішення намічених проблем на різноманітні періоди часу;

-    раціональне використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;

-    встановлення контролю за виконанням поставлених задач.

      Виконання задач управління по регулюванню, організації, координації і контролю за виробничим процесом і досягнення визначених цілей отримує оцінку на ринку.

      Під  науковими основами управління розуміють систему наукових знань, яка складає теоретичну базу практики управління, забезпечення практики менеджменту науковими рекомендаціями.

      Першим етапом методології наукового управління був аналіз змісту роботи і визначення її основних компонентів. Потім була обгрунтована необхідність систематичного використання стимулювання з метою зацікавленості працівників у збільшенні продуктивності праці і збільшенні об’єму виробництва. Автори робіт по науковому управлінню висунули і обгрунтували такі наукові положення:

-    використання наукового аналізу для визначення найкращих засобів досягнення цілей і рішення конкретних задач;

-    необхідність забезпечення працівників ресурсами, які необхідні для ефективного виконання задач.

      Існують такі найважливіші концепції, які внесли суттєвий внесок в розвиток сучасної теорії і  практики управління:

-    наукове управління;

-    адміністративне управління;

-    управління з позицій психології і людських відносин;

-    управління з позицій науки про поведінку.

      Крім цього, існують тринадцять наукових підходів до управління, які отримали свій розвиток в сучасних умовах - це системний, комплексний, інтеграційний, маркетинговий, функціональний, процесний, відтворювальний, нормативний, кількісний, адміністративний, ситуаційний, поведінковий підходи.

      На досліджуваному підприємстві використовуються:

      1. Системний підхід.  Від передбачає, що керівники підприємства повинні розглядати організацію як сукупність взаємозв’язаних елементів, таких як люди, структура, задачі та технологія, які орієнтовані на досягнення різноманітних цілей в умовах мінливого зовнішнього середовища.

      Найважливіші принципи системного підходу:

-    процес прийняття рішень повинен починатись з виявлення і чіткого формулювання певних цілей;

-    необхідно  розглядати всю проблему як ціле, як єдину систему і виявляти всі наслідки і взаємозв’язки кожного рішення;

-    необхідні визначення і аналіз можливих альтернативних шляхів досягнення мети;

-    цілі окремих підсистем не повинні вступати в протиріччя з цілями всієї системи.

      При застосуванні системного підходу на основі маркетингових досліджень спочатку формуються параметри входу - продукції або послуги: що виробляти, з якими показниками якості, з якими витратами, для кого, в які строки, кому продавати і за якою ціною. На ці питання відповіді даються одночасно. Вихід  повинен бути конкурентоспроможним по нормативам.

      Потім визначаються параметри входу: які необхідні ресурси та інформація для процесу. Потреба в ресурсах та інформації прогнозується після вивчення організаційно-технічного рівня виробництва підприємства (рівня техніки, технології, організації виробництва, праці і управління) та параметрів зовнішнього середовища.

      2. Ситуаційний підхід передбачає,  що придатність різноманітних методів управління визначається ситуацією. Поскільки існує велика кількість факторів як в організації, так і в зовнішньому середовищі, не існує єдиного найкращого способу управління підприємством. Самим ефективним в певній ситуації є метод, який найбільше відповідає певній  ситуації. Ситуація - це певний набір обставин, які впливають на функціонування підприємства в певнич час. Використовуючи ситуаційний підхід, керівництво може зрозуміти, які методи і засоби є найкращими для досягнення цілей організації в певній ситуації.

      Ситуаційний підхід передбачає визначення основних внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на функціонування підприємства. Для практичних цілей керівники розглядають тільки ті фактори, які впливають в кожній конкретній ситуації.

      3. Процесний  підхід визначає управління як процес, в якому діяльність, що направлена на досягнення цілей підприємства, розглядається не як  одночасна дія, а як серія безперервних дій - функцій управління. Оптимальний набір функцій включає: планування, організацію, мотивацію, керівництво, координацію, контроль, комунікацію, оцінку, прийняття рішень, підбір персоналу.

      4. Маркетинговий підхід передбачає орієнтацію керуючої підсистеми при рішенні будь-яких задач на споживача. Пріоритети вибору критеріїв маркетингу :

-    підвищення якості продукції та послуг  у відповідності до вимог споживачів;

-    економія ресурсів у споживачів за рахунок підвищення якості;

-    економія ресурсів у виробництві за рахунок фактора масштаба виробництва, науково-технічного прогресу, застосування системи менеджменту.

      5. Адміністративний підхід. Його суть полягає в регламентації функцій, прав, обов’язків, нормативів якості, витрат, тривалості, елементів системи менеджменту в нормативних актах (накази, розпорядження, стандарти, інструкції, положення та ін.).

      Дослідження будь-якого підприємства передбачає виявлення і вирішення різноманітних економічних, соціальних та інших проблем.

      Дослідження внутрішнього потенціалу та зовнішнього середовища в даній роботі будемо проводити такими методами:

1.   Метод порівняння дозволить оцінити роботу їдальні, визначити відхилення від планових показників, встановити їх причини і виявити резерви. Основні види порівнянь, які застосовуються при аналізі – це звітні показники з показниками попередніх періодів; показники роботи за кожен день.

2.   Індексний метод застосовується при вивченні складних явищ, окремі елементи яких невимірні. Як відносні показники, індекси потрібні для оцінки виконання планових завдань для визначення динаміки явищ і процесів.

3.   Балансовий метод передбачає співставлення взаємозв’язаних показників господарської діяльності з метою підвищення ефективності  виробництва. Зв’язок між окремими показниками виражається в формі рівності підсумків, одержаних в результаті різних співставлень.

4.   Метод елімінування дозволить виділити вплив одного фактору на узагальнюючі, виключає дію других факторів.

5.   Графічний метод є засобом ілюстрації господарчих процесів і визначення ряду показників і оформлення результатів аналізу. Графічне відображення економічних показників розподіляється по призначенню (діаграми, порівняння, хронології),  а також по способу побудови ( стовпчикові, кругові, лінійні, координатні).

6.   Функціонально-вартісний аналіз – це метод системного дослідження, який застосовується по призначенню об’єкту з метою підвищення корисного ефекту на одиницю сукупних витрат за життєвий цикл об”єкту. Особливості проведення цього аналізу заключається у встановленні доцільності набору функцій, який повинен виконувати проектований об’єкт в конкретних умовах, або необхідності функцій існуючого об’єкта.

7.   Економічно-математичний метод застосовується для вибору найкращих варіантів.

1.2. Стратегічні напрямки удосконалення виробничо-торговельної діяльності підприемства громадського харчування

      Стратегія - це генеральна програма діяльності підприємства, в основі якої лежить визначення основних, довгострокових цілей і задач, розробка напрямків його діяльності, визначення необхідних ресурсів для досягнення поставлених цілей і порядку їх використання.

      Загальна (генеральна) стратегія розвитку підприємства зв’язана з діяльністю підприємства в цілому, використанням всіх видів ресурсів і орієнтована на виконання його головної цілі. Виробничі (допоміжні) види стратегій забезпечують реалізацію генеральної стратегії підприємства по окремим напрямкам його діяльності (маркетингова, фінансова, виробнича та ін.), видам діяльності (стратегія основної діяльності, що пов’язана з реалізацією товарів і обслуговуванням споживачів, стратегія неторгової діяльності - ремонтно-будівельної, транспортної, виробничої та ін.) , використанню окремих видів ресурсів (стратегія формування і використання трудових ресурсів, матеріально-технічної бази, фінансових ресурсів та ін.).

      Розробка стратегії виробничо-торгової діяльності підприємства на споживчому ринку здійснюється в декілька етапів:

      1. Аналіз інформації про стан ринку, виробничо-технічні можливості підприємства.

      2. Визначення цілей стратегій, ключових проблем розвитку підприємства.

      3. Розробка прогнозів,  їх оцінка і вибір оптимального варіанту.

      4. Оцінка і вибір оптимального варіанту прогнозів.

      5. Розробка програми дій.

      На першому етапі повинен бути проведений аналіз зовнішнього середовища функціонування підприємства і його виробничо-технічних можливостей.

      Для цього необхідно оцінити виробничо-технічні можливості підприємства, його конкурентоспроможність, проаналізувати можливість використання внутрішніх резервів і ресурсів підприємства для підвищення ефективності його функціонування, а також вивчити та дослідити такі питання:

-    розмір платоспроможного попиту споживачів на продукцію їдальні;

-    фактичний та можливий попит на послуги, які підприємство надає, а також на ті, які може надавати споживачам;

-    ступінь освоєння ринку конкурентами, місце підприємства на ринку продукції та послуг громадського харчування;

-    рівень розвитку маркетингової діяльності підрозділу;

-    контингент споживачів їдальні.

      Підсумком першого етапу розробки стратегії підприємства є отримання інформації, яка дозволяє дати оцінку сучасної обстановки, в якій функціонує підприємство, оцінити його конкурентоспроможність і визначити найбільш вирогідні напрямки його подальшого розвитку.

      Другий етап розробки стратегії пов’язаний з визначенням цілей  і ключових пробем розвитку підприємства.

      Цілі стратегії повинні бути спрямовані не тільки на підвищення економічної ефективності використання матеріальних, фінансових, трудових ресурсів з метою збільшення долі ринку, об’єму продажів або росту прибутку, удосконалення процесу виробництва, але і на підвищення якості обслуговування, якості продукції громадського харчування, максимізацію зручностей для споживачів під час перебування у їдальні, створення сприятливих умов для відпочинку.

      На третьому етапі обгрунтування стратегії підприємства розробляються альтернативні варіанти розвитку підприємства. З цією метою перевіряється відповідність між поставленими цілями і реальними можливостями підприємства, його ресурсним потенціалом. У випадку невідповідності розробляються тактичні програми, виконання яких ліквідує виявлений дисбаланс.

      Якщо ресурси підприємства не дозволяють забезпечити досягнення поставлених цілей, необхідно повернутися до другого етапу і скорегувати поставлені цілі.

      Результатом процесу ув’язки  цілей і ресурсів підприємства є альтернативні варіанти його розвитку, які відрізняються  як по кільксним характеристикам, так і за часом досягнення поставлених цілей.

      Четвертий етап - оцінка і вибір стратегії розвитку. На цьому етапі здійснюється перевірка ступені реальності  виконання поставлених цілей і розроблених варіантів їх досягнення. При оцінці розроблених стратегій важливо визначити, чи можливо реалізувати стратегію при наявному ресурсному потенціалі, чи необхідні зусилля в галузі маркетингу, удосконалення організації торгівлі та ін., чи стратегія є привабливою, але не може бути реалізована.

      Вибір стратегії розвитку підприємства здійснюється по таким критеріям, як час досягнення кінцевої мети,  стійкість по відношенню до конкурентів, фінансова забезпеченість, ступінь ризику.

      П’ятий етап - складання програми дій і контроль їх реалізації. На цьому етапі роботи повинна бути здійснена ув’язка всіх заходів, зв’язаних з реалізацією вибраної стратегії, їх конкретизація по всім рівням управління підприємства з визначенням послідовності здійснення певних заходів за часом здійснення і виконавцям, тобто цей етап - це тактичне планування, яке спрямоване на досягнення вибраної стратегії розвитку підприємства.

      Використання елементів маркетингу у підприємстві громадського харчування в ринкових умовах обумовлено появою великої кількості конкурентів на споживчому ринку: загострення системи ресурсопостачання, підвищення вимог споживачів до якості та асортименту продукції та послуг, ростом ступеню ризику підприємницької діяльності. Визначення стратегічних цілей і розробка програми маркетингу дозволяють уникнути значних економічних та соціальних ризиків, добитися підвищення виробничо-торгової ефективності їдальні.

      Як відомо, концепція маркетингу - це набір маркетингових засобів, які позитивно впливають на торгово-виробничу діяльність і дозволяють підприємству громадського харчування  завоювати значну частину ринку. До таких засобів відносяться:

-    продукція;

-    ціна;

-    умови реалізації;

-    реклама;

-    стимулювання збуту.

      Що стосується кожного з перерахованих елементів, то вони означають:

-    орієнтація на споживача, повне вивчення їх попиту;

-    формування асортименту продукції та послуг, виходячи із потреб споживачів;

-    гнучка політика ціноутворення;

-    вибір найбільш ефективних методів реалізації;

-    використання різних заходів стимулювання продаж;

-    підвищення ефективності реклами.

      Для визначення відповідності асортименту страв та послуг попиту споживачів на практиці доцільно застосовувати пробні продажі страв. Це дає можливість оцінити успіх або поразку їдальні, а також вивчити фактори, які можуть вплинути на реалізацію продукції. Пробний продаж продукції дає відповідь на такі основні запитання: які асортиментні групи користуються найбільшим попитом, за якою ціною, які недоліки впливають на рівень реалізації страв.

      Торгова діяльність підприємсва громадського харчування безпосередньо залежить від якості проукції.  Тому основну увагу потрібно звернути  на:

      1. Якість деяких груп страв, яка не влаштовує споживачів.

      Треба вцілому підвищити рівень якості продукції у різних підрозділах шляхом використання:

      а) нетрадиційної сировини;

      б) нового обладнання (засоби малої механізації), яке дозволить не тільки покращити смакові якості страв, але й удосконалити форму нарізання продуктів, термін та якість теплової обробки сировини.

      2. Розширення асортименту страв та послуг.

      Це можливо за рахунок :

      а) перепланування  підприємства з метою збільшення зручностей обслуговування споживачів;

      б) застосування нових форм обслуговування.

      3. Контроль якості продукції.

      Необхідно налаготити бракеражний контроль за якістю всієї продукції їдальні.

      Нормативні параметри відзеркалюють властивості продукції, які регламентуються обов’язковими нормами, стандартами та законодавством на ринку. Вплив стандартизації на підвищення якості продукції реалізується через: комплексну розробку стандартів на сировину, матеріали, напівфабрикати, готову продукцію, які визначені у стандартах технологічних вимог і показників якості. Сертифікація допомагає реалізувати єдиний підхід до оцінки якості продукції, дає гарантію стабільного встановлення продукції необхідного рівня якості, оскільки охоплює організацію виробництва.

      Сертифікаційна система якості допомагає підприємству підвищувати конкурентоспроможність продукції та послуг.

      При виборі політики ціноутворення можна запропонувати наступні підходи:

      1. Встановлення цін з урахуванням попиту споживачів, так звану “плаваючу ціну”, яка дозволить регулювати попит на ту чи іншу страву.

      2. Дотримуючись стратегії ціноутворення, необхідно визначити напрямки, за рахунок яких можна скоротити витрати на виробництво продукції і тим самим знизити ціну на товар при умові високої якості продукції.

      3. Забезпечення мінімальної рентабельності. Встановлення ціни на конкретний момент часу буде залежати від фази життєвого циклу продукції та обраної стратегії. Як відомо, найбільший попит на найвищу ціну має продукція, яка є новою в даний момент часу і на даному ринку. Це підкреслює необхідність розробки та впровадження нових видів продукції, розширення асортименту страв.

      Якщо підприємство поставить собі за мету захватити більшу долю ринку, то ціну необхідно знижувати. Це забезпечить швидке збільшення об’єму продажу. Якщо ж ціль підприємства - отримання прибутку за короткий строк, то застосовуються високі ціни при умові, що стан ринку і якість продукції та послуг дозволяє їх реалізовувати навіть за такими цінами.

      Найбільш перспективною ціновою стратегією для їдальні є зниження ціни на продукцію та послуги.

      Останній етап - це розробка рекламних заходів.

      Досліджуване підприємство не має достатньої реклами. Але для того, щоб забезпечити конкурентоспроможність, необхідно підняти на високий рівень дієвість рекламних засобів:

-    підвищити рекламу до сучасних вимог;

-    розширити кількість каналів розповсюдження реклами;

-    розробити програму по впровадженню в дію внутрішньої реклами;

-    максимально наблизити рекламу до споживачів.

          1.3.  Етапи планування асортименту продукції

      Планування асортименту продукції - це безперервний процес оновлення, удосконалення структури асортименту і приведення споживчих властивостей і характеристик продукції у відповідність до вимог покупців. Якщо дослідження маркетингу дозволяють отримати необхідну інформацію про особливості ринку, потреби і переваги покупців, то планування асортименту продукції перетворює цю інформацію з урахуванням вимог сегменту виробничих потужностей, технології, що застосовується на підприємстві, наявних матеріально-технічних, трудових та фінансових ресурсів, плануємих витрат та прибутку в необхідну для споживачів продукцію. Цей процес повинен здійснюватись безперервно на протязі всього періоду господарчої діяльності підприємства.

      З проблем маркетингу існують такі етапи процесу планування асортименту продукції:

      1. Визначення існуючих і потенційних потреб покупців.

      2. Оцінка конкурентоспроможності продукції підприємства. Аналіз структури асортименту продукції підприємства і конкурентів.

      3. Визначення того, які послуги та продукцію необхідно додати до асортименту продукції та послуг, або виключити з нього з причини недостатньої рентабельності, зниження конкурентоспроможності.

      4. Розробка пропозицій про засвоєння нових технологій, удосконалення випускаємої продукції за рахунок використання нової сировини, про застосування нових видів послуг

      5. Вивчення можливостей виробництва нових та удосконалених страв, включаючи питання ціни, собівартості та рентабельності.

      6. Проведення пробних продаж.

      7. Розробка спеціальних рекомендацій для виробників продукції щодо її якості, оформлення, додержання технології приготування.

      8. Підготовка рекомендацій щодо збуту продукції, включаючи час і графік виходу на ринок удосконаленого виробу, масштаби початкової фази реалізації продукції, програми проведення рекламних та інших заходів по стимулюванню збуту.

      9. Оцінка досягнутих результатів.

      Планування асортименту продукції повинно постійно враховувати інформацію про стан життєвих циклів продукції та послуг, які пропонує підприємство. Це необхідно для складання об’єктивної оцінки відносно конкурентоспроможності асортиментної політики не тільки в теперішньому періоді, а і на подальшу перспективу.

      Оцінка асортименту продукції з точки зору стану життєвого циклу товару передбачає проведення аналізу по слідуючим напрямкам:

-    визначення стадій життєвих циклів різноманітних виробів, що входять до торгового асортименту підприємства;

-    виділення переліку страв та товарів, які знаходяться на стадії спаду та прийняття рішень відносно їх подальшої модернізації або зняття з виробництва;

-    визначення потенціалу продукції, яка знаходиться на стадії росту і зрілості для забезпечення необхідних об’ємів продаж і отримання встановлених сум та норм прибутку;

-    визначення переліку нової продукції і строків включення їх в асортимент продукції для підтримки його відповідності вимогам споживачів.

      Діяльність, що направлена на удосконалення структури асортименту продукції, повинна здійснюватись постійно. Різноманітні складові цієї роботи - дослідження ринку, попиту споживачів, дослідження і розробка самої продукцї, розробка політики цін, планування реклами і  заходів по стимулюванню продажу товарів підлягають постійному контролю і регулюванню у відповідності  з їх значенням на різних стадіях життєвого циклу продукції.

      Це необхідно для встановлення правильних пріоритетів і знаходження ефективного співвідношення складових елементів маркетингу, які відповідають певним умовам, з якими пов’язана ринкова діяльність підприємства. Концепція життєвого циклу обумовлює необхідність проведення систематичної роботи по плануванню асортименту і розробці нової продукції.

Розділ 2.   Дослідження внутрішнього і зовнішнього середовища

      Зовнішнє середовище підприємства складається із зовнішніх факторів і сил, які впливають на її здібність підтримувати і розвивати успішні торгові операції з клієнтами своїх цільових ринків. Воно включає в себе мікро- і макросередовище. До мікросередовища підприємства відносяться сили, які можуть впливати на її здібність обслуговувати клієнтів: само підприємство, споживачі, постачальники. До макросередовища відносяться більш широкі, соціальні сили, які впливають на мікросередовище: конкурентні, економічні, політичні, культурні.

      Головні фактори мікро- і  макросередовища підприємства відображені на рисунках 2.1. і 2.2. відповідно.

	Широка громадскість

Рисунок 2.1.  Головні фактори мікросередовища підприємства

Рисунок 2.2 .  Головні фактори макросередовища підприємства

2.1. Загальна характеристика підприємства

      Підприємство громадського харчування «Енергетик» є підрозділом Національної Енергетичної компанії «Укренерго» Міненерго України (далі НЕК «Укренерго»). Воно створене згідно з Наказом Міністра енергетики України від 02.07.98р. № 107 «Про створення відособлених структурних одиниць Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на базі виробничо-обслуговуючого  підрозділу «Енергетик».

      Підприємство громадського харчування «Енергетик» є спеціалізованою структурною одиницею (без права юридичної особи) НЕК «Укренерго», яка наділена майном, має самостійний баланс, круглу печатку, штамп зі своїм найменуванням та поточний рахунок в установі банку.

      В склад ПГХ «Енергетик» входять три їдальні. Місцезнаходження підприємства і їдальні № 1: м.Київ, вул.Комінтерна, буд.27.

      Орган управління - Міністерство енергетики і електрифікації України.

      Форма власності підприємства громадського харчування «Енергетик» - загальнодержавна.

2.1.1. Характеристика об’єкту

      Згідно Положенню про підрозділ громадського харчування «Енергетик» мета підприємства - насичування ринку товарів і послуг .

      Здійснюються такі напрямки діяльності:

-      організація громадського харчування для співробітників Міненерго України та інших підприємств;

-      виконання святкових та персональних замовлень співробітників;

-      надання платних послуг  населенню з метою підвищення прибутку підприємства;

-      здійснення торгово-закупівельної діяльності;

-      планування, організація та здійснення своєї виробничо-господарської діяльності;

-      укладання господарських договорів;

-      здійснення бухгалтерського, оперативного обліку.

      Між  національним диспетчерським центром електроенергетики України (далі НДЦ) і підрозділом громадського харчування «Енергетик» була укладена угода, згідно з якою підприємство зобов’язується організовувати для НДЦ громадське харчування по 3 націночній категорії (23%) та забезпечувати широкий асортимент продукції та послуг.

      НДЦ, в свою чергу, зобов’язується:

-      надати підприємству громадського харчування «Енергетик» приміщення під їдальню, технологічне обладнання і всі витрати за оренду приміщення, платню за тепло-електро забезпечення, водопостачання і ремонт обладнання відшкодувати за рахунок власних коштів;

-      забезпечити охорону приміщення їдальні і торгово-матеріальних цінностей;

-      відшкодувати суми нереалізованої націнки при реалізації працівникам НДЦ України молочної та сільгоспродукції;

-      відшкодувати витрати по утриманню додаткової чисельності персоналу ПГХ «Енергетик» по пранню спецодягу та інших заходів ;

-      відшкодувати витрати на постачання продуктів харчування в НДЦ України арендованим транспортом згідно розрахункам ПГХ «Енергетик».

      Потреба їдальні «Енергетик»в матеріальних ресурсах визначається у розрізі наступних елементів:

      1. Потреба у сировині, матеріалах, у тому числі:

-      для основного виробництва;

-      на ремонтно-експлуатаційні потреби.

      2. Потреба у електроенергії;

      3. Потреба в меблях, виробничому обладнанні;

      4. Потреба в малоцінних, швидко-зношуваних предметах.

      Потреба в МТЗ визначається на основі встановлених норм з урахуванням типу підприємства, вмістенності залу, обсягу діяльності та інших факторів.

      В залежності від призначення норми розділяються на декілька видів.

      Норми витрат застосовуються для розрахунку потреби у сировині, а також матеріалів,  предметів одноразового використання.

      Експлуатаційні норми визначають мінімальні і максимальні терміни зносу предметів, до яких також відносяться норми амортизаційних відрахувань.

      Для розрахунку норм витрат матеріальних ресурсів у їдальні застосовують наступні методи:

      1. Розрахунково-аналітичний або метод, який передбачає використання норм витрат.

      2. Дослідно-статистичний - на основі фактичних витрат сировини в минулому періоді. Це приблизні розрахунки.

      На підприємстві застосовуються норми оснащення підприємств громадського харчування посудом, столовими приборами, меблями і кухонним інвентарем.

      Детальний перелік посуду,  інвентаря, інших додаткових засобів, що використовуються у їдальні «Енергетик», приведений в додатку.

      В роботі нами буде досліджена їдальня № 1, яка міститься на першому поверсі будинку Національної енергетичної компанії «Укренерго»  Міненерго України. В цьому ж будинку орендують приміщення фірми  TASIS, SIMENS, МАГАТЕ.

      Загальна чисельність  працівників цих фірм складає близько 700 чоловік.  В середньому підприємство відвідують 150 - 200 чоловік в день. Приблизно 2\3  з них - це працівники НЕК «Укренерго».

      Режим роботи  їдальні: з 8.00 до 17.00 годин. Субота, неділя -вихідний.

      В їдальні готують і реалізують обідню продукцію.

2.1.2. Організаційно-правові основи функціонування

 підприємства

      Підрозділ громадського харчування «Енергетик» здійснює свою діяльність згідно чинного законодавства України, Статуту Національної енергетичної компанії «Укренерго», Положення про підрозділ ПГХ «Енергетик», яке затверджувалося НЕК «Укренерго», Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, Ліцензії Залізничної райдержадміністрації м. Києва на право здійснення торгівельної діяльності у сфері громадського харчування щодо реалізації    продовольчих товарів. Підприємство має також ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та Ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами (вітчизняного та імпортного виробництва).

      Купівлю і постачання підприємство здійснює на підставі угод з виробниками продукції.

      Виробництво продукції на підприємстві здійснюється згідно нормативно-технічної документації, до якої відносяться:  збірник рецептур страв, технологічні картки, стандарти, калькуляційні картки.

      На підприємстві складений штатний розклад, в якому вказані кількість штатних одиниць, найменування посад і категорії, тарифні коефіцієнти, оклади, надбавки.

                                                      Касир                                       Касир

                                                      Продавець                               Продавець

                                                      Офіціант                                  Прибиральниця

             Бухгалтер

                                                                                                       Повар

                                                                                                       Касир

                                                                                                       Буфетник

                                                      Вантажник                               Прибиральниця

                                                      Кондитер

Рисунок 2.3. Структура підрозділу  громадського харчування «Енергетик».

      Організаційна структура підрозділу громадського  харчування «Енергетик»  (рисунок 2.3.) направлена на встановлення чітких взаємозв’язків між окремими підрозділами, розділення між ними прав і відповідальності і побудована  слідуючим чином. На підставі генеральної довіреності керує підрозділом директор. Безпосередньо йому підпорядковані інженер з підготовки кадрів, зав. господарством, зав.коморою, головний бухгалтер. В свою чергу, головному бухгалтеру підпорядковані: економіст, бухгалтер, бухгалтер-калькулятор; зав. коморою - вантажник і експедитор; зав. кондитерським цехом - кондитери; зав. виробництвом їдальні № 1 - кухарі, касир, буфетник, продавець, офіціант, прибиральниця; зав.виробництвом їдальні № 2,3 - кухар, касир, буфетник, прибиральниця.

       За погодженням з НЕК «Укренерго» підрозділ має право самостійно визначати структуру управління та встановлювати штати.

      Директор встановлює форми і системи оплати праці, встановлює працівникам конкретні розміри тарифної ставки, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат; подає на затвердження трудовому колективу правила внутрішнього розпорядку; згідно з трудовим законодавством приймає, переводить та звільнює працівників; приймає заходи заохочення, дисциплінарного  та матеріального впливу, призначає премії, доплати, надбавки за високу якість робіт, сумісництво професій.

      Отже, підрозділ ГХ «Енергетик» є структурною одиницею НЕК «Укренерго» і працює у відповідності з діючим законодавством і з перерахованими раніше нормативними документами.  На підприємстві ведуться документи бухгалтерської і статистичної звітності.

      До недоліків в діяльності підприємства відноситься відсутність посадових інструкцій, в яких визначаються  права, обов’язки, об’єм знань, взаємовідносини з керівником і зв’язаним з ним робочим персоналом.

2.2. Аналіз виробничо-технічного рівня підприємства

      Аналіз виробничо-технічного рівня підприємства складається з аналізу  асортиментної структури продукції і послуг, що надає підприємство громадського харчування «Енергетик» споживачам, аналізу організації виробничого процесу на підприємстві.

2.2.1. Асортиментна структура продукції та послуг

      Для аналізу асортиментної структури продукції та послуг, що надає підприємство співробітникам НЕК «Укренерго» та іншим споживачам були використані документи бухгалтерської і статистичної звітності: касові стрічки, меню, товарні звіти, накладні, денні заборні листи за тиждень.

      Дані аналізу зведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

       Аналіз асортименту і реалізованої за тиждень продукції їдальні №1 ПГХ «Енергетик»

Меню

на 22.02.2000 року

     Користуючись таблицею 2.1. ми можемо дослідити, які страви користуються  найбільшим попитом у споживачів, а які майже не купують. Отже, найбільшим попитом серед холодних закусок користуються овочеві салати, вінегрети. Їх питома вага складає 17,5%  загальної кількості реалізованих страв. Серед супів - м’ясні (6,8%). Серед других страв - м’ясні (25,2%), серед напоїв - холодні (12,9%). Найменшим попитом користуються м’ясні холодні закуски (2,9%), супи овочеві (1,9%), гарячі страви з яєць і сиру (0,8%), гарячі напої (6,4%).

      Дієтичні страви в меню їдальні відсутні.

      В їдальні працює буфет, через який реалізуються покупні товари і продукція власного виробництва. По даним касової стрічки з роздаткової і касової книги  буфету складемо таблицю аналізу асортименту і реалізованої продукції через буфет за тиждень.

Таблиця 2.2.

Аналіз асортименту  реалізованої продукції за тиждень буфету їдальні № 1 ПГХ «Енергетик»

Рисунок 2.4. Графік асортименту реалізованої продукції буфету ПГХ «Енергетик»

      Отже, загальна кількість найменувань продукції, що реалізується через буфет їдальні № 1 - 61. З них більшу частину складають покупні товари - 88,5% загальної кількості найменувань.

      За досліджуваний місяць через буфет було реалізовано товарів на загальну суму 799 грн. З них більшу частину склали покупні товари, яких було реалізовано на 497-03 грн., що склало 62,2% загального обсягу товарообігу буфету.

      Підприємство надає споживачам послуги, які по своєму соціально-економічному змісту поділяються на дві групи: основні і додаткові.

     До основних видів відносяться послуги по виготовленню продукції власного виробництва, її реалізація (а також покупних товарів) і організація споживання готових страв і виробів в обідньму залі підприємства.

     Виконання цих функцій складає основу виробничо-торгової діяльності їдальні. Зміст робіт по основним послугам включений в перелік службових обов’язків працівників підприємства і є обов’язковим до виконання.

     Ті види діяльності підприємства по обслуговуванню населення, які здійснюються за межами встановлених для них функцій і службових обов’язків працівників, є додатковими послугами.

      Додаткові послуги спрямовані на більш повне задоволення попиту населення і відвідувачів на різноманітні види обслуговування, сприяють росту об’єму товарообороту підприємства громадського харчування і підвищенню якості обслуговування.

      Працівники підрозділу пропонують такі види додаткових послуг, як виготовлення страв з сировини замовника, виготовлення кулінарної продукції та кондитерських виробів за рецептурою замовника, упакування страв, які були придбані на підприємстві. Характеристика послуг, які підприємство фактично надає та може надавати, наведена в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Характеристика послуг ПГХ «Енергетик»

      Періодично надходять замовлення на обслуговування святкових подій, банкетів, виготовлення кулінарної продукції та кондитерських виробів на замовлення споживачів, у тому числі у складному банкетному виконанні. Постійно реалізуються кулінарна продукція та кондитерські вироби через торговий зал, буфет.

      Для аналізу реалізованого попиту на страви і послуги, що були реалізовані за досліджуваний тиждень, зведемо дані в таблицю 2.4.

Таблиця 2.4.

Аналіз реалізованого попиту на страви і послуги їдальні № 1

 ПГХ «Енергетик» за тиждень

Рисунок 2.5. Діаграма реалізованого попиту на страви та послуги їдальні № 1

      Аналізуючи таблицю, ми можемо зробити висновок, що більша кількість споживачів їдальні № 1 користується послугами надання харчування. Питома вага цієї послуги складає 69% загального товарообігу. Питома вага бенкетних обслуговувань складає лише 8% загального товарообігу.

      Якість продукції громадського харчування залежить в основному від слідуючих факторів:

-      якості основної і допоміжної сировини, напівфабрикатів, їх відповідності вимогам стандарту;

-      правильного складання рецептури з урахуванням науково обгрунтованих норм харчування;

-      точність контрольно-вимірювальних приборів;

-      застосування найбільш раціональних методів технологічної обробки, естетичного оформлення, використання сучасного обладнання;

-      технічний рівень підприємства;

      На якість продукції також впливає механізація і автоматизація праці робітників підприємства.

      Управління якістю продукції і послуг - це дії, що здійснюються при створенні та вживанні продукції в цілях встановлення, забезпечення і підтримки необхідного рівня її якості. При управлінні якістю продукції і послуг безпосередніми об’єктами управляння є процеси, від яких залежить якість  продукції та послуг, які організуються і проходять на довиробничій (отримання сировини і товарів по якості) і виробничій стадіях створення продукції, а також на стадіях збереження, реалізації і споживання продукції. Об’єктами контролю на підприємстві громадського харчування також є сировина, матеріали і готова продукція, стан технологічного та іншого обладнання, якість контрольно-вимірювальної апаратури,  наявність нормативно-технічної документації.

      Якість сировини і харчових продуктів, що поступають на підприємство, контролює комірник і зав.виробництвом. Приймання продуктів починають з перевірки супроводжувальних документів. Наявність сертифікату якості є обов’язковою умовою приймання сировини і товарів. Якщо товар має сертифікат якості, але не відповідає вимогам до якості, підприємство повертає продукцію.

      Зав.виробництвом оцінює роботу кожного працівника, кожної виробничої дільниці, цеху. Повсякденний контроль якості готової продукції проводиться на підставі органолептичної оцінки.  Особлива увага звертається на: первинну обробку сировини, норми закладки, температуру, теплову обробку.

      Кухарі їдальні забезпечені необхідними нормативними документами - збірниками рецептур страв, технологічними картками.

      Директор підрозділу виконує функцію організатора виробництва, який вирішує завдання такої організації виробництва, системи підвищення кваліфікації і відповідальності працівників, контролю якості продукції, переоснащення виробництва, які забезпечили б високу якість продукції, що випускає підприємство, високу якість роботи самого підприємства.

2.2.2. Аналіз організації виробничого процесу та технічного

рівня підприємства

      Аналіз організації виробничого процесу складається з дослідження таких питань: склад цехів, їх розміщення, взаємозв’язок між ними, оснащення цехів обладнанням, кількісний і кваліфікаційний склад працівників, розподіл праці між ними, характеристика технологічних ліній, робочих місць.

      Підприємство громадського харчування виконує три функції:

-      виробництво продукції громадського харчування;

-      реалізація продукції;

-      організація споживання.

      Це визиває необхідність організації як виробничої, так і торгівельної діяльності з встановленням чіткого взаємозв’язку між ними.

      На рисунку  2.6. показана схема виробничого процесу на підприємстві.

Рисунок 2.6. Схема виробничого процесу

      Виробнича діяльність підприємства включає прийом і зберігання сировини, її механічну обробку і виготовлення напівфабрикатів, теплову обробку продуктів і оформлення страв. Для цього використовують складові і виробничі приміщення. Виробничі приміщення складаються із заготівельних (овочевий, м’ясо-рибний) і доготівельних (гарячий, холодний, кондитерський). Цеха поділяються на виробничі ділянки, відділення, технологічні лінії, робочі місця.

      Торгівельна діяльність направлена безпосередньо на обслуговування споживачів, створення для них максимальних зручностей.

      Службові приміщення розташовані єдиним блоком, який знаходиться на одному поверсі з виробничими приміщеннями. Поряд із службовими приміщеннями знаходяться побутові - гардероб для працівників підприємства, душова, санвузол.

      Виробничі приміщення включають в себе такі цеха по виробництву напівфабрикатів, виготовленню страв, кулінарних і кондитерських виробів: м’ясо-рибний, овочевий, холодний, гарячий, кондитерський. Лінії і дільниці оснащені технологічним обладнанням, комплектуються виробничими столами, мийними ваннами, необхідним інвентарем.

      На першому поверсі  розташована група приміщень для приймання і зберігання сировини та продуктів. В склад цих приміщень входять охолоджувані камери для зберігання молока і кисломолочних продуктів, холодильна камера для зберігання м’яса і риби, приміщення для зберігання овочів, приміщення сухих продуктів.

      На другий поверх, де розташовані виробничі цеха, продукти транспортують за допомогою вантажного ліфта або сходів. Поряд з ліфтом розташовані комора господарчих товарів і приміщення комірника. Ці приміщення зв’язані з цехом за допомогою коридору. Цеха розташовані у відповідності до технологічного процесу підприємства: біля приміщення комірника знаходиться кондитерський цех. Далі цеха розташовані в такій послідовності: м’ясо-рибний, овочевий, гарячий і холодний.

      В кондитерському цеху виробляються борошняні кондитерські і булочні вироби. Цех складається з трьох суміжних кімнат.

      Перелік окремих дільниць цеху приведений в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Дільниці кондитерського цеху їдальні № 1 ПГХ «Енергетик»

      Основним принципом організації виробничого процесу в кондитерському цеху є виділення самостійних ділянок для виготовлення окремих видів тіста, для їх формування, для оздоблення. Тільки на дільниці випікання випікають всі види тіста.

      При виробництві кондитерських виробів використовують такий інвентар: кондитерські мішки з набором наконечників, качалки, лопатки, ножі, форми кондитерські, щіточки, щипці.

      В приміщенні, яке розташоване ближче до виходу з цеху, розміщені стелажі, на яких зберігають: фарбники і пакувальні матеріали; готові вироби; невеликі запаси борошна, ізюму, горіхів. В холодильнику зберігаються масло вершкове, маргарин, сир.

      Цех оздоблений витяжним приладом, освітлення природне.

      В кондитерському цеху працюють два кондитера четвертого розряду.

      В овочевому цеху здійснюється механічна обробка овочів і виробництво напівфабрикатів, які використовуються для виробництва в холодному і гарячому цехах.

      У зв’язку з тим, що приміщення цеху дуже мале, виділити в ньому окремі ділянки або лінії неможливо.

      Освітлення в  цеху штучне.

      Оброблені овочі і зелень поставляють в холодний і гарячий цеха, які розташовані поряд з овочевим.

      В м’ясо-рибному цеху виробляють порціонні, дрібно-кускові, січені напівфабрикати з м’яса і риби.

      Основними виробничими приміщеннями їдальні є гарячий і холодний цех, в яких завершується процес приготування страв. В цих цехах працюють три кухаря. Обладнання встановлене в лінії теплового і немеханічного обладнання. При приготуванні страв використовують різноманітний посуд і інвентар: на плитні котли, каструлі, сотейники, сковороди, сито, лопатки, ножі, маркіровані дошки.

      Поряд з гарячим цехом розташована приміщення для зберігання добового  запасу сировини, в якій зберігається добова кількість продуктів.

      В цеху працює витяжний прилад, освітлення природне.

      Гарячий і холодний цеха мають безпосередній зв’язок з мийною кухонного посуду.

      При виробництві страв, кулінарних і кондитерських виробів використовують такий інвентар: кондитерські мішки з набором наконечників, качалки, лопатки, ножі, форми кондитерські, щіточки, щипці, наплитні котли, каструлі, сотейники, сковороди, сито, маркіровані дошки.

      Перелік обладнання цехів зведений в таблицю 2.6.

Таблиця 2.6.

Оснащення цехів їдальні № 1 ПГХ «Енергетик»

      На продуктивність праці кухарів їдальні впливає механізація ручних робіт.

      Розрахуємо рівень механізації праці кухарів їдальні за формулою, %:

Ум.п. = (Тм / Тзаг.) х100;

де Тм – витрати часу на виконання операції з використанням машин і механізмів,   хв.;

     Тзаг – загальні витрати часу, хв.

      Дані розрахунків зведемо в таблицю 2.7.

Таблиця 2.7.

Аналіз рівня механізації праці кухарів їдальні № 1

 ПГХ «Енергетик»

      З аналізу таблиці 2.6. і 2.7.  ми зробили висновок, що оснащення  цехів їдальні високе, а рівень механізації праці кухарів низький. Це пояснюється тим, що обладнання на підприємстві високопродуктивне, а кількість оброблюваної сировини дуже мала. Але не дивлячись на це на підприємстві  громадського харчування  це обладнання необхідно, тому що ручна обробка сировини займає велику кількість допоміжного часу кухаря.

      Організація праці на підприємстві вцілому відповідає вимогам НОП. На підприємстві існує розділення праці і кооперація. При цьому розділення праці є:

-      функціональне, тобто розділення праці між працівниками адміністративної, виробничої, торгової групи;

-      технологічний принцип розділення праці, тобто частина працівників зайнята на виробництві напівфабрикатів - це працівники овочевого і м’ясо-рибного цеху, друга частина - на виробництві страв;

-      кваліфікаційне розділення праці, тобто кухар 5-го розряду здійснює більш складні операції, ніж кухар 4-го розряду;

-      суміщення професій. Зав. Виробництвом виконує обов’язки кухаря м’ясо-рибного цеху. Кухар холодного цеху готує другі борошняні страви в гарячому цеху.

      На підприємстві здійснюється матеріальне стимулювання праці. Для цього передбачена система доплат і надбавок. Доплати передбачені за:

-      суміщення професій (посад);

-      виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;

-      за роботу у важких і шкідливих умовах праці.

      Надбавки передбачені за:

-      високу професійну майстерність;

-      високі досягнення праці.

      Для покращання умов праці велике значення має механізація важких і ручних  робіт. Для цього використовують вантажний ліфт, візки. Планується закупка засобів малої механізації.

2.2.3.  Аналіз організації обслуговування

      Аналіз організації обслуговування споживачів їдальні складається з характеристики таких питань організації процесу обслуговування: склад приміщень, в яких обслуговують споживачів, їх розміщення, зв’язок з іншими приміщеннями, інтер’єр, забезпеченість меблями, посудом, метод обслуговування.

      До складу торгових приміщень входять: зал їдальні, роздаткова, буфет.

      Зал їдальні розрахований на 80 місць. В два ряди розташовані прямокутні 4-місні столи. Між столами в ряду, який знаходиться біля вікна, розставлені вішалки. На кожному столі стоять вазочки з квітами, прибори для солі, стакан із паперовими серветками. На протязі всього часу роботи їдальні мийниця слідкує за порядком і чистотою столів, залу.

      Інтер’єр залу їдальні виконаний в сучасному стилі з новітніх європейських матеріалів. Зал прикрашений декоративними квітами.

      В залі їдальні розташований буфет. В ньому реалізують покупні товари і продукцію власного виробництва. З покупних товарів реалізують горілчані вироби, кисло-молочні, тютюнові вироби, цукерки, соки, води, каву, чай, консерви. Продукція власного виробництва - це торти, тістечка, рулети, печиво, пиріжки.

      Буфет складається з двох суміжних кімнат, одна з яких передбачена для реалізації указаної продукції, друга - для зберігання певного запасу її. Буфет оснащений сокоохолоджувачем, кавоваркою, касовим апаратом, шафою холодильною, охолоджувальним прилавком, шафою, в якій виставлені зразки буфетної продукції. На всіх товарах виставлені цінники.

      Обслуговує споживачів буфетник.

      Роздаткова - це зв’язуюча ланка між виробництвом і торговим залом, це спеціально обладнана частина залу, призначена для реалізації готової продукції. Роздаткова має прямий зв’язок з гарячим і холодним цехами, з мийною. В їдальні застосована немеханізована роздаткова з вільним вибором страв. Роздаткова оснащена лініями прилавків самообслуговування. На початку роздаткової розміщений прилавок з вижимним пристроєм для підносів ЛПС-23. Далі прилавки розташовані в послідовності: прилавок-мармит для супів на три конфорки ЛПС-11, прилавок-мармит для других страв ЛПС-3, прилавок вставка для приборів, прилавок касовий.

      Від залу роздаткова відокремлена перегородкою, на якій розміщують інформацію для споживачів: оголошення, меню.

      На роздатковій працюють кухарі холодного і гарячого цехів по черзі, касир.

      Під час роботи в обідньому залі їдальні створюються потоки споживачів. З них можна виділити два основних. Перший потік утворюють споживачі, які користуються послугами роздаткової, другий - відвідувачі буфету. Ці два потоки пересікаються, що створює певні незручності для споживачів.

      Після споживання їжі відвідувачі відносять використані підноси з посудом і приборами до вікна мийної, яка розташована біля початку роздаткової.

      Миття столового і кухонного посуду здійснюється в розділених, спеціально відведених приміщеннях. Мийні забезпечені необхідною кількістю холодної і гарячої води, яка подається шляхом підключення до мережі гарячого водопостачання. Мийна оздоблена посудомийною машиною, столами, стелажами, на яких зберігаються прибори і посуд, що використовуються для обслуговування споживачів в залі їдальні.

      Мийна столового посуду має зручний зв’язок з гарячим і холодним цехом, з залом їдальні, з роздатковою. Мийна має природне освітлення, витяжний пристрій. Мийна кухонного посуду має безпосередній зв’язок з холодним і гарячим цехом.

     Отже,  цеха їдальні № 1 ПГХ «Енергетик» розташовані у відповідності до технологічного процесу виробництва. Всі лінії оздоблені технологічним і тепловим обладнанням. Освітлення в цехах природнє, що відповідає вимогам ГОСТу. Працівники підприємства дотримуються санітарних норм утримання приміщень, зберігання сировини і готової продукції.

      Під час аналізу організації виробничого процесу та технічного рівня підприємства, були виявлені недоліки:

1.   Цеха їдальні оздоблені старим і високопродуктивним обладнанням.

2.   На підприємстві відсутнє приміщення для обслуговування святкових подій, бенкетів, на які їдальня отримує   багато замовлень.

3.   В обідньому залі створюється перехрещення потоків споживачів, що створює певні  незручності для відвідувачів.

2.3. Аналіз ефективності використання виробничої потужності

2.3.1. Аналіз показників по праці в ПГХ «Енергетик»

      До трудових ресурсів відноситься та частина населення, яка володіє необхідними фізичними даними, знаннями та навиками праці у відповідній галузі. Достатня забезпеченість підприємства необхідними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення  для збільшення об’ємів продукції та підвищення ефективності виробництва. Наприклад, від забезпеченості підприємства трудовими  ресурсами та ефективності їх використання залежить об’єм та своєчасність виконання роботи, ефективність використання обладнання, машин, механізмів, і як результат – об’єм виробництва продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших економічних показників.

      Продуктивність праці в громадському харчуванні вивчається вцілому і по окремим категоріям робітників. Виробіток на одного робітника підприємства громадського харчування визначається як виходячи із валового товарообігу, так і умовного обігу співставної працемісткості.

      Продуктивність праці (ПП) робітників підприємства визначається за формулою:

ПП = ТО(умовний) / Чсер = (ТО(ПВВ) + 1/3 ТО(КТ)) / Чсер;

Де ТО(ПВВ) – обсяг реалізації продукції власного виробництва, тис.грн.

      ТО(КТ) – обсяг  реалізації купованих товарів, тис.грн.

      Ч сер – середньоспискова чисельність робітників, чол.

      Враховуючи той фактор, що на підприємствах громадського харчування реалізується продукція власного виробництва та куповані товари, то продуктивність праці робітників виробництва визначається лише за товарообігом по продукції власного виробництва (таблиця 2.8.).

ПП(вироб.) = ТО(ПВВ) / Ч(вироб.);

Таблиця 2.8.

Аналіз продуктивності праці у ПГХ «Енергетик»

 за 1997-1999р.р.

      Отже, показник продуктивності праці робітників (таблиця 2.8.) змінювався в залежності від динаміки зміни валового товарообороту та кількості працюючого персоналу. Так, підвищення умовного товарообігу на 25,3% у  1998 році спричинило підвищення  продуктивності праці вцілому по підприємству на 15,7% або 3,1 тис.грн. на одного працівника і зниження умовного товарообігу на 24,1% у 1999 році привело до зниження продуктивності на 25,5%, при чому темпи зниження продуктивності праці випереджають темпи зменшення товарообігу, що негативно характеризує виробіток працівників.

      Продуктивність праці робітників ПГХ «Енергетик» і їдальні № 1 зокрема залежить від факторів: тип підприємства; об’єм товарообігу, його структури; організаційно-технічних особливостей їх трудової діяльності; кількості працюючого персоналу.

      Отже, робочий потенціал підприємства використовується неефективно, про що свідчить значне зниження продуктивності праці робітників всього підприємства і виробничого підрозділу зокрема.

2.3.2. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів

      Мірою праці на підприємствах громадського харчування є робочий час, а нормою праці - час, який необхідний для виконання визначеної роботи при існуючому рівні техніки та організації виробництва та обслуговування. З метою вивчення та визначення причин, які впливають на продуктивність праці, ефективність використання робочого часу працівниками, проводяться моменті спостереження за роботою працівників виробництва.

      На основі такого аналізу можна встановити ефективність використання трудового потенціалу їдальні «Енергетик».

      Результати, отримані під час дослідження підприємства, показують, що працівники кухні працюють неефективно і свій робочий час не використовують на всі 100%. Такий висновок вдалося зробити на підставі співвідношення фактично відпрацьованого часу та проектованого, який становить 8 годин або 480 хв. Але бувають періоди, коли працівники цього підрозділу перепрацьовують свій нормований час, якщо є кількість споживачів.

      Наявність такого факту свідчить про неправильну організацію виробничого процесу з точки зору законодавства та охорони здоров’я персоналу. Нераціональне використання робочого потенціалу може привести до підвищення втомлюваності, зниження продуктивності праці. Такий фактор робить персонал неконкурентоспроможним.

      Результати моментних спостережень та розрахунків зведені в таблиці 2.9, 2.10.

Таблиця 2.9.

Баланс робочого дня бригади кухарів їдальні № 1

Таблиця 2.10.

Показники ефективності використання робочого часу

кухарів

      Проаналізуємо таблиці.

      Розрахунок показника використання робочого часу для кухарів їдальні проводиться за формулою:

К в=((40+105+97+35+48)/480)х100=68%

      Ефективність використання робочого часу працівниками виробництва показує його кількісну характеристику, але не якісну. При спостереженні виявилось, що кухар 4-го розряду витрачає на 1%  або 9 хв. більше часу на підготовчо-заключні роботи, ніж це необхідно за нормативами. За рахунок цього продуктивність кухаря 4-го розряду падає на 4,3%. У кухаря 5-го розряду зменшилась ефективність використання робочого часу із-за порушення виробничого процесу: заміна та наладка основного робочого органу м’ясорубки.

      Тому коефіцієнт використання робочого часу у кухарів становить лише 0,68 при розрахунковому коефіцієнті 0,9. Якщо ліквідувати причини появи таких факторів, то продуктивність праці кухарів підвищиться на 32%.

      Проаналізуємо причини неефективного використання робочого часу. Найбільш вагомим є показник ліквідації перерв із-за порушення трудової дисципліни.

К п.т.д.=(95/480)х100%=20%

      Інша причина криється у перевитраті робочого часу на відпочинок. За нормативами відпочинок складає 5%, а на практиці він досягає 7% (таблиця 2.10.).

      Встановимо показник зменшення витрат на відпочинок.

К відп.=(48/480)х100%=10%

      Перерви з технічних причин складають:

К техн.=(5/480)х100%=1%

      Саме вплив таких факторів зменшує ефективність використання робочого часу.

К е.в.=((40+48+95+5)/480)х100%=39%

      Якщо виключити наявність негативного впливу на роботу кухарів, ліквідувати причини появи порушення трудової дисципліни, то продуктивність праці може підвищитись:

К п.п.=(39/(100-39))х100=35,0%

      Отже, нам вдалося проаналізувати раціональність використання робочого часу працівниками їдальні, визначити причини, які спричиняють зниження продуктивності праці, встановити фактичний та проектний час роботи працівників, глибокий аналіз ефективності використання робочого часу працівниками їдальні, викрив деякі недоліки організації роботи виробничого персоналу. Серед причин зниження ефективності використання робочого часу та продуктивності праці можна відмітити:

      1. Основна причина нераціонального використання робочого часу криється у відсутності інтенсивного і постійного потоку споживачів. Працівники не завантажені на повну потужність, тому при аналізі ми отримали низькі показники продуктивності праці. Нерівномірний потік споживачів, а іноді і його відсутність спричиняють появу такого фактору, як простоювання виробничих потужностей підприємства.

      2. Низький рівень трудової дисципліни та порушення трудових норм привело до неорганізованості виробничого процесу. Про це свідчать отримані коефіцієнти використання трудового часу, які показують, що в середньому по підприємству продуктивність праці знижується на 25% із-за порушення трудової дисципліни. Цей показник негативно впливає на конкурентоспроможність персоналу. Саме він є причиною низької продуктивності праці.

      3. Низький технічний рівень виробництва вплинув і на показник ефективності використання трудових ресурсів підприємства. Із-за несправного механічного обладнання працівники змушені були простоювати.

      4. Відсутність споживачів та дисципліни у підприємстві дозволу працівникам витрачати значний час на відпочинок, який перевищує регламентовані норми.

      5. Трудові ресурси підприємства громадського харчування використовуються нераціонально та неефективно. Як показали дослідження, робітники більшість робочого часу витрачають на сторонні справи, які не мають відношення до виробництва.

2.4. Аналіз та оцінка економічних показників ПГХ «Енергетик»

      У зв’язку з тим, що неможливо виділити економічні показники по їдальні № 1, аналіз проведемо по всьому підприємству громадського харчування «Енергетик».

        2.4.1. Аналіз структури та складу товарообігу

      Економічним призначенням підприємства є виробництво та реалізація продукції за якістю та кількістю, яка відповідає потребам та вимогам ринку. Обсяги виробництва продукції та темпи її реалізації характеризують  масштабність розвитку економіки підприємства.

      Вся продукція підприємства громадського харчування поділяється на продукцію власного виробництва та куповані товари.

      Сума коштів від реалізації продукції власного виробництва складає обіг по продукції власного виробництва. До складу обігу  по продукції власного виробництва включаються також виручка підприємств громадського харчування  за виготовлення обідньої продукції із сировини,  що надає замовник. Продукція власного виробництва в залежності від призначення того чи іншого її виду в харчуванні людини, а також від форми споживання можна поділити на обідню та іншу.

      Обсяг реалізованої  кулінарної продукції їдальні у вартісному виразі складає товарообіг підприємства громадського харчування. З  метою вивчення виконання динаміки цього показника робиться економічний аналіз.

      Валовий товарообіг їдальні включає в себе два якісно різнорідних складових елементи: роздрібний та оптовий обіг.

      До складу роздрібного товарообігу підприємства громадського харчування входять:

-      продаж продукції власного виробництва та покупних товарів населенню;

-      продаж готових виробів та іншої продукції громадського харчування -підприємствам для харчування контингенту, який там працює.

      Сума від реалізації продукції власного виробництва (роздрібного та оптового)  і обігу від реалізації купованих товарів утворює валовий товарообіг  підприємства громадського харчування (таблиця 2.11.). Валовий товарообіг ПГХ «Енергетик» складається тільки з роздрібного, оскільки підприємство не займається оптовою реалізацією страв та кулінарних виробів.

Таблиця 2.11.

Аналіз товарообігу ПГХ «Енергетик» за 1997-1999р.р.

     Всі розрахунки були проведені з урахуванням індексів цін: 1997 рік – 1,1; 1999 рік – 0,82.

    Аналізуючи динаміку товарообігу та випуск продукції підприємства за 1997-1999 роки, ми прийшли до висновку, що товарооборот за цей період  розвивався нерівномірно. Про це свідчать дані таблиці 2.11. Так, в 1999 році товарообіг зменшився у порівнянні з 1997 роком на 74,4 т.грн., або 8,7% і у порівнянні з 1997 роком – на 298,6 т.грн., або на 27,6%.  При чому, у 1998 році спостерігається збільшення товарообороту у порівнянні з 1997 роком на 224,2 т.грн, або на 26,1% (рисунок 2.7.)

      Обіг по продукції власного виробництва характеризує обсяги виробництва продукції  на підприємстві громадського харчування. Товарообіг по продукції власного виробництва за цей період розвивався за аналогічною схемою: спостерігається зменшення розміру товарообігу у 1999 році у порівнянні з 1997 роком на 53 т.грн. або 7,9% та на 176,6 т.грн. або 22,2% у 1999 році у порівнянні з 1998 роком, а у  1998 році товарообіг збільшився на 123,6 т.грн. або на 18,4%

Рисунок 2.7. Динаміка розвитку валового товарообороту ПГХ «Енергетик»

      Склад товарообігу підприємства, тобто питома вага у ньому обігу по власній продукції і обігу по покупним товарам, характеризує рівень розвитку підприємства громадського харчування. Чим вищий показник питомої ваги товарообігу по продукції власного виробництва у валовому товарообігу, тим кращий рівень виробничо-торгової діяльності їдальні. Так, частка продукції власного виробництва у 1997 році становила 78,21%, у 1998 році – 73,43%, у 1999 році – 78,87%, що свідчить  про кращий стан розвитку виробничої та торговельної діяльності підприємства у 1997 та 1999 роках  у порівнянні з 1998 роком, коли спостерігається зменшення питомої ваги на 4,78% (таблиця 2.11.).

      Проаналізуємо динаміку і структуру продажу основних груп товарів  за 1998 та 1999 роки.

      З таблиці 2.12. ми зробили висновок, що в 1999 році значно збільшився об’єм продаж кави (на 78 тис.грн. або на 10,4%), цукру ( на 13,6%), яєць (на 53 тис.грн, або 7,6%), а також тютюнових виробів (6 тис.грн. або на 1,2%), кондитерських виробів (4 тис.грн. або 0,8%), м’яса та птиці (4 тис.грн. або 5.5%), молока (10 тис.грн. або 2%).

      Зменшився об’єм продаж консерв овочевих (18,6 тис.грн. або 1,6%), консерв м”ясних (0,8 тис.грн. або 1,4%), круп та макаронних виробів (4 тис. грн. або 0,2%), горілчаних виробів (1 тис.грн. або 1%), вин (3 тис.грн. або 0,8%), безалкогольних напоїв (6 тис.грн. або 0,3%).

      Такі зміни об’ємів продаж обумовлені насамперед змінами в структурі товарообігу ПГХ «Енергетик» за 1999 рік. В цьому році значно зменшився об’єм товарообігу по покупним товарам і відповідно збільшився по продукції власного виробництва.

Таблиця 2.12.

Аналіз динаміки і структури продажу основних груп товарів

 ПГХ «Енергетик»

      Отже, аналізуючи динаміку розвитку товарообігу підприємства громадського харчування  «Енергетик», ми прийшли до висновку:

      1. Товарообіг за досліджуваний період розвивався нерівномірно, про що свідчать дані таблиці 2.11.

      2. Обсяг випуску продукції власного виробництва підприємства має тенденцію до зменшення за останній рік, що негативно характеризує стан розвитку  підприємства.

      3. Питома вага продукції власного виробництва у загальному товарообігу має досить високе значення і вона поступово збільшується, що позитивно впливає на виробничо-торгову діяльність підприємства.

2.4.2. Аналіз витрат виробництва ПГХ «Енергетик»

      Витрати виробництва і обігу – важливий якісний показник виробничої діяльності підприємства громадського харчування. Аналіз витрат допомагає визначити доцільність виробничих витрат, виявити невикористані резерви.

      На рівень витрат  виробництва і обігу впливають багато факторів: обсяг, склад і структура товарообігу, форми і рівень організації виробництва і обслуговування споживачів, рівень використання напівфабрикатів при виробництві продукції громадського харчування, рівень продуктивності праці, ступінь механізації праці, зміна цін на сировину та предмети матеріально-технічної бази.

      Розмір витрат залежить і від складу товарообігу. Так, збільшення об’єму випуску продукції власного виробництва викликає ріст витрат. Це підтверджують дані таблиці 2.14. Із збільшенням валового товарообороту у 1998 році на 26,1% або на 224,2 т.грн. привело до підвищення витрат  на 56,8% або на 186,2 т.грн., при цьому темпи збільшення валового товарообігу менші за темпи збільшення розміру витрат на 30,7% (56,8% - 26,1%), що показує встановлення негативних тенденцій у розвитку господарської діяльності підприємства.

Таблиця 2.13.

Аналіз витрат виробництва їдальні за 1997-1999р. за статтями

  Таблиця 2.14.

Аналіз впливу товарообігу на розмір валових витрат ПГХ «Енергетик» за 1997-1999р.р.

З таблиці   видно, що у 1999 році порівняно з 1998 роком відбулося зменшення витрат на 27,4% або на 140,9 т.грн. за рахунок зменшення розміру валового товарообігу на 298,6 т.грн. або 27,6% та частки продукції власного виробництва на 4,78% (рисунок. 2.8.).

Рисунок 2.8. Динаміка розвитку витрат ПГХ «Енергетик» за 1997 – 1999 роки

      Ріст витрат у 1999 році пояснюється, перш за все тим, що у порівнянні з 1997 роком збільшилась вартість робочої сили майже у півтори рази, що в свою чергу привело до збільшення відрахувань на соціальні заходи, та у зв’язку із збільшенням матеріальних витрат і амортизаційних  відрахувань. За досліджуваний період спостерігається збільшення питомої ваги комерційних витрат та поступове зменшення витрат на виробництво реалізованої продукції, що говорить про зниження собівартості продукції та послуг. Такий стан розвитку говорить про позитивні тенденції діяльності підприємства.

2.4.3. Аналіз валового доходу та прибутку ПГХ «Енергетик»

      Кінцевим результатом діяльності підприємства є доход та прибуток. Валовий доход підприємства громадського харчування складається від реалізації продукції (робіт, послуг), і доходів від позареалізаційної діяльності (таблиця 2.15.).

Таблиця 2.15.

Аналіз валового доходу  ПГХ «Енергетик» за 1997-1999р.р.

      Дані таблиці 2.15. свідчать, що валовий доход підприємства розвивається нерівномірно на протязі досліджуваного періоду. Спостерігається збільшення рівня валового доходу у 1998 році у порівнянні з 1997 роком на 33,9% або на 131,7 тис.грн. Це закономірно, бо приблизно на такий же рівень зросли валовий товарообіг та показник обігу по власній продукції (відповідно 26,1% і 18,4%) У 1999 році спостерігається зменшення валового доходу на 155,1 тис.грн. або 70,2% у порівнянні з 1998 роком та зменшення цього показника у порівнянні з 1997 роком на 23,4 тис.грн. або 93,6%. Аналогічна ситуація спостерігається при аналізі рівня валового доходу за відповідний  період.

      Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності підприємства громадського харчування і є основним показником ефективної роботи підприємства в умовах ринку.

      Прибуток підприємства може бути представлений у двох показниках:

1.   Прибуток від основної діяльності (від реалізації продукції та послуг), і розраховується як різниця між валовим доходом та витратами.

2.   Балансовий прибуток – крім прибутку від основної діяльності, включає незаплановані доходи та витрати, прибуток від неторгової діяльності.

      Підприємство отримує прибутки і від позареалізаційної діяльності, і збитки від основної діяльності, при чому збитки значно перебільшують прибутки (таблиця 2.16.). Тому за досліджуваний період підприємство має лише збитки, при цьому спостерігається тенденція до постійного і значного збільшення відповідного показника.

      Причина збільшення збитків за 1998 рік лежить у збільшенні рівня витрат на виробництво на 56,8% при низьких темпах зростання валового товарообороту (21,6%), валового доходу підприємства (33,9%).

      Такий стан фінансово-господарської діяльності підприємства громадського харчування пояснюється  перш за все нестабільністю економічних відносин, зниженням купівельної спроможності населення, затримка виплат заробітної плати, відсутністю готівки для закупівлі сировини та предметів матеріально-технічного призначення за помірними цінами, що безпосередньо впливає на зменшення обсягів реалізації продукції, доходів і прибутків  підприємства.

Таблиця 2.16.

Аналіз результатів фінансово-господарської діяльності

ПГХ «Енергетик» за 1997-1999р.р.

Рисунок 2.9. Графік динаміки розвитку основних економічних показників

ПГХ «Енергетик» за 1997-1999 роки, т.грн.

     Отже, проаналізувавши стан розвитку фінансово-господарської діяльності ПГХ «Енергетик»  за 1997 – 1999 роки, ми прийшли до висновків, що:

1.   Майже всі економічні показники (товарообіг, валовий доход, продуктивність праці та ін.) мають нерівномірний характер розвитку за досліджуваний період;

2.   Частка продукції власного виробництва у загальному товарообігу становить 73 –78%, що позитивно характеризує виробничу та торгову діяльність підприємства;

3.   Провести об’єктивний аналіз ефективності використання основних фондів немає можливості, тому що вони знаходяться на балансі НЕК «Укренерго» ;

4.   При аналізі продуктивності праці ми виявили зниження виробітку працівників виробництва за 1998 – 1999 роки;

5.   За останні три роки спостерігається значне збільшення збитків, що визиває турботу, оскільки це говорить про те, що підприємство є нерентабельним з економічної точки зору, принаймі на сьогоднішній день. Але їдальня при підприємстві має і соціальне значення, а саме: забезпечення якісною продукцією та послугами громадського харчування робітників цього підприємства.

2.4.4. Аналіз та оцінка економічних показників їдальні

 ПГХ «Енергетик»

      Для визначення стану розвитку фінансово-господарської діяльності їдальні №1 ПГХ «Енергетик» проаналізуємо динаміку показників за1998 та 1999 роки. Дані зведемо в таблицю 2.17.

Таблиця 2.17.

Аналіз економічних показників діяльності їдальні № 1

 ПГХ «Енергетик»

      Аналізуючи динакміку товарообігу та випуск продукції власного виробництва за 1998 – 1999 роки, ми прийшли до висновку, що в 1999 році товарообіг їдальні зменшився на 156,6 тис.грн. у порівнянні з 1998 роком. Обіг по продукції власного виробництва у 1999 році зменшилась на 1,2%. Все це свідчить про негативний стан розвитку фінансово-господарської діяльності їдальні.

      Питома вага продукції власного виробництва у загальному товарообігу, як і вцілому по підприємству, має досить високе значення, що позитивно впливає на виробничо-торгову діяльність їдальні.

      Кількість працівників виробництва в 1999 році не змінилась. Внаслідок того, що об’єм товарообігу в 1999 р. зменшився, зменшилась і продуктивність праці на 38,4 тис.грн.\чол., кількість проданих страв зменшилась на 302,2 тис. Товарообіг на одне місце також зменшився на 2,3 тис.грн.

      Проаналізуємо склад товарообігу і продуктивність праці торгової групи працівників їдальні № 1 ПГХ «Енергетик» і всього підприємства вцілому. Дані за 1999 рік зведемо в таблицю 2.18.

Таблиця 2.18.

Аналіз структури товарообігу їдальні № 1 і продуктивності праці

      Аналізуючи структуру товарообігу їдальні № 1, ми прийшли до висновку, що частка продукції власного виробництва у загальному товарообороті становить 76,7%, що позитивно характеризує торгову діяльність їдальні, але у зрівнянні з підприємством цей показник на 2,17% нижче.

      Показник продуктивності праці нижче, ніж по підприємству вцілому на 16,4 тис.грн. Це свідчить про те, що ефективність робочого потенціалу їдальні № 1 нижче, ніж по підприємству.

2.5. Вивчення платоспроможного попиту

      Вивчення і аналіз платоспроможного попиту на продукцію і послуги підприємства громадського харчування необхідні для визначення  потреби  в продукції та послугах, що реалізуються; для планування об’ємів виробництва і обгрунтування плану реалізації продукції або об’єму надання послуг.

      З метою вивчення платоспроможного попиту споживачів їдальні № 1 ПГХ «Енергетик» було проведено анкетне опитування. Загальна кількість респондентів - 100. Зразок анкети наведений у додатку          .

      Результати опитування зведені в таблиці 2.19.

Таблиця 2.19.

Аналіз структури споживачів

      Аналізуючи  таблицю, ми можемо спостерігати, що більша частина споживачів - це чоловіки. Їх кількість становить 75% загальної кількості відвідувачів. Це означає, що при складанні меню їдальні необхідно звертати особливу увагу на асортимент перших і м’ясних страв, алкогольних напоїв.

      Середній вік відвідувачів їдальні становить 25 - 35 і 35 - 45 років. Їх питома вага складає 48 і 23% відповідно загальної кількості опитуємих. Це працездатна частина населення, яка потребує раціонально збалансованого харчування, більш калорійних страв.

      85% відвідувачів - це службовці.

      Аналізуючи вплив цінового фактору на частоту відвідування їдальні, нам вдалося встановити, що 83%  респондентів мають бажання і можливість витрачати на послуги підприємства громадського харчування до 2 грн. кожен день і лише 17% розраховують на суму 3 - 5 грн.

      З вищесказаного можна зробити висновок, що доходи споживачів, які користуються послугами досліджуваного підприємства, невеликі. На громадське харчування люди витрачають невеликі суми, тому збільшити прибуток підприємства за рахунок збільшення цін на продукцію  не виявляється можливим.

Таблиця 2.20.

 Аналіз питання 1 - 5 анкети

      Харчування людини повинно бути раціональним та побудованим на науковій основі, тому що від нього залежить розвиток організму, фізичний стан, працездатність.

      Більшість працівників НЕК «Укренерго» – це службовці. За санітарними нормами ця категорія працівників повинна отримувати 2000 ккал. на добу. Їдальня повинна забезпечити 50% добової норми калорій під час обідньої перерви. Тому мета їдальні – забезпечення раціонального харчування працівників, що відвідують досліджуване підприємство; надання широкого вибору страв високої якості і калорійності.

      Отже, надання раціонального харчування – дуже важливе завдання для підприємства, тому в анкету було включено питання: “ Чи задовольняє Вас організація раціонального харчування в нашій їдальні?”.   

      Як показали результати опитування, споживачів вцілому задовольняє якість пропонованих страв (65%). Проте на асортимент слід звернути увагу, тому що 57% респондентів відповіли, що вони частково задоволені асортиментом страв і кулінарної продукції їдальні. 17% відвідувачів висловили зацікавленість в дієтичному харчуванні.

      На запитання: “Що Вас приваблює в нашій їдальні?” 48% респондентів відповіли, що їх приваблюють невеликі ціни. 28% споживачів вибрали досліджуване підприємство у зв’язку із зручним місцезнаходженням. Якість обслуговування на бажання відвідувати нашу їдальню не вплинула.

Рисунок 2.10. Фактори впливу на вибір підприемства

      Аналізуючи таблицю, в якій зведені дані про частоту відвідування їдальні, ми можемо зробити висновок, що більша частина споживачів (28%) користуються послугами досліджуваного підприємства 3 рази на тиждень. 24% респондентів відвідують їдальню 2 рази на тиждень. І лише 8% споживачів харчуються в їдальні 5 разів на тиждень.

Таблиця 2.21.

     Оцінка рівня обслуговування, інтер’єру залу їдальні № 1

 ПГХ «Енергетик»

      Якість обслуговування в їдальні № 1 ПГХ «Енергетик» більша частина споживачів (89%) оцінила на 5 балів.

      При оцінці інтер’єру залу та рівня комфортності було визначено, інтер”єр залу їдальні вцілому задовольняє споживачів. 43% загальної кількості відвідувачів вважають відвідування їдальні комфортним і приємним. 32% опитуємих відповіли, що в залі їдальні не вистачає комфортності. 25% респондентів не звертають увагу на оточуюче середовище під час харчування.

Таблиця 2.22.

     Аналіз оцінок якості продукції їдальні № 1

   ПГХ «Енергетик»

Рисунок 2.12. Діаграма  оцінок  якості продукції їдальні  № 1

ПГХ «Енергетик»

      Проаналізуємо таблицю. Найвищий бал (4,6) отримали холодні закуски і другі страви. Інші групи страв отримали по 4,3 бала. Високі бали, які отримали страви,  свідчать про те, що споживачів задовольняє смак, оформлення. Проте асортимент кондитерських виробів необхідно змінити, тому що цей показник отримав самий низький бал - 3. Асортимент перших страв і напоїв також потребує оновлення.

Таблиця 2.23.

    Аналіз оцінок санітарного стану їдальні № 1 ПГХ «Енергетик»

      З таблиці ми можемо зробити висновок, що санітарний стан підприємства вцілому задовольняє споживачів. Лише 12% респондентів відповіли, що їх частково задовольняє дотримання санітарних правил в їдальні.

Таблиця 2.24.

     Аналіз попиту на додаткові послуги  їдальні № 1

 ПГХ «Енергетик»

      Із аналізу цієї таблиці можна зробити такий висновок: найбільшим попитом у споживачів їдальні № 1 ПГХ «Енергетик» користуються такі послуги: реалізація кулінарної продукції та кондитерських виробів через торговий зал, буфет; упакування страв, які були придбані на підприємстві.

      Іноді виникає попит на такі послуги: виготовлення страв з сировини замовника; виготовлення кулінарної продукції та кондитерських виробів за рецептурою замовника; організація харчування та обслуговування учасників зборів, нарад.

      На деякі види додаткових послуг існує потенційний попит. 53% респондентів висловили бажання отримувати таку послугу, як організація та обслуговування святкових подій, бенкетів, індивідуальних замовлень. 80% висловили бажання споживати нову страву з нетрадиційної сировини. 17% споживачів виявили зацікавленість в організації дієтичного харчування. Також є попит на такі види послуг: послуги кухаря, кондитера у виготовленні страв, кулінарної продукції та кондитерських виробів на дому (7%); доставка кулінарної продукції та кондитерських виробів на замовлення споживачів, у тому числі у бенкетному виконанні (37%); доставка кулінарної продукції та кондитерських виробів на замовлення споживачів на робочі місця і додому (21%);  консультації спеціалістів у виготовленні, оформленні кулінарної продукції та кондитерських виробів (3%); прокат столової білизни, посуду, приборів (3%).

      Деякі види послуг  не визивають зацікавленості споживачів - це відпуск обідів додому і організація раціонального комплексного харчування.

Таблиця 2.25.

Аналіз змінення частоти відвідування при введенні додаткових послуг їдальні № 1 ПГХ «Енергетик»

Рисунок 2.13. Діаграма змінення частоти відвідування

      На запитання: “Як зміниться частота відвідувань нашої їдальні, якщо будуть введені додаткові послуги і зміниться асортимент та якість продукції?” велика кількість споживачів відповіли, що вони із задоволенням стануть частіше користуватися послугами досліджуваного підприємства.

      Це свідчить про те, що нові послуги і нова продукція мають своїх потенційних споживачів. Найбільшу зацікавленість визвали такі види послуг: виготовлення і реалізація продукції з нетрадиційної сировини (55% загальної кількості респондентів), організація та обслуговування святкових подій, бенкетів (53%), реалізація продукції через бар (100%), організація дієтичного харчування (17%).

      За нашими розрахунками після введення нових страв і додаткових послуг попит на послуги досліджуваного підприємства збільшиться приблизно в 1,5 рази. Це, в свою чергу, приведе до збільшення товарообороту також приблизно в 1,5 рази.

      Отже, після проведених досліджень та аналізу результатів анкетного опитування ми прийшли до висновків, що працівники їдальні № 1 ПГХ «Енергетик» намагаються підтримувати якість продукції та обслуговування на високому рівні, йдуть на зустріч побажанням своїх клієнтів. Це дозволяє їм займати певну частку споживчого ринку.

      А удосконалення виробничо-торгової діяльності за рахунок введення додаткових послуг і розширення асортименту за рахунок випуску страв з нетрадиційної сировини, створення умов для спілкування людей та поліпшення комфортності обіднього залу за рахунок реконструкції, дозволить збільшити кількість споживачів, що, в свою чергу, приведе до збільшення товарообороту.

2.6. Аналіз постачальників

      Раціональна організація матеріально-технічного постачання в значній мірі визначає на підприємстві рівень використання засобів виробництва, ріст продуктивності праці, збільшення прибутку і рентабельності, зниження собівартості продукції. Цим визначається роль і значення матеріально-технічного постачання на підприємстві.

      Постачання виробництва необхідними матеріальними ресурсами є початковим ланцюгом виробничого процесу.

      Основним завданням підприємства з організації і керівництва матеріально-технічним забезпеченням є своєчасне, безперебійне та комплексне постачання виробництва необхідними матеріальними ресурсами для здійснення виробничого процесу.

      Питаннями постачання підприємства сировиною, основними і допоміжними матеріалами займаються зав.господарством і завідуючий коморою.

      До їх основних функцій входять:

      1.Планування потреби підприємства в матеріально-технічних ресурсах, необхідних для функціонування ПГХ «Енергетик».

      2.Складання замовлень на необхідні матеріально-технічні ресурси.

      3.Приймання, розміщення, зберігання, підготовка до відпуску і відпуск сировини і товарів цехам.

      4.Організація контролю якості, кількості і строків постачання сировини і товарів.

      5. Регулювання розміру запасів і контроль за їх станом.

      6. Ведення оперативного обліку постачання матеріально-технічних ресурсів на підприємство, їх відпуск цехам, стану виробничих запасів.

      На підприємстві громадського харчування «Енергетик» використовують такі методи і форми постачання:

      1. Регулярні закупки дрібними партіями. В цьому випадку підприємство замовляє необхідну кількість товарів, яку постачальники доставляють йому партіями за певний період. Переваги цього постачання полягають в тому, що:

-      прискорюється обертання капіталу, тому що товари сплачуються після надходження окремих партій;

-      досягається економія витрат на утримання надлишкових запасів.

      Недоліки цього постачання полягають в тому, що:

-      існує вірогідність надлишкової кількості товарів;

-      необхідно сплачувати всю кількість товару, що визначена в замовленні.

      2. Щоденні закупки використовуються для закупки дешевих і швидко використовуємих товарів.

      Переваги методу:

-      швидке обертання капіталу;

-      зниження витрат на зберігання;

-      своєчасність поставок.

      3. Отримання товарів по мірі необхідності. Цей метод характеризується слідуючими особливостями:

-      кількість товару строго не встановлюється, а визначається приблизно;

-      постачальники перед виконанням кожного замовлення зв’язуються з підприємством;

-      сплачується тільки та кількість товару, що поставлена;

-      після закінчення строку контракту підприємство не зобов’язане приймати і сплачувати товари, які передбачалося поставити.

      Переваги методу:

-      відсутність  твердих зобов’язань щодо купівлі певної кількості товарів;

-      швидкий оборот капіталу;

-      мінімум роботи по оформленню документів.

      При виборі постачальників керівництво ПГХ «Енергетик» спиралося на такі критерії:

-      якість продукції;

-      якість обслуговування;

-      вартість сировини і товарів.

      98% постачальників підприємства - це промислові підприємства м. Києва  та Київської області. Вибір саме цих підприємств обумовлений тим, що їх продукція належної якості, а постачальники дотримуються вимог договорів. Перелік постачальників приведений в таблиці  2.26.

Таблиця 2.26.

Перелік постачальників і умов постачання

      Договори з постачальниками складає директор ПГХ «Енергетик» на підставі бланку “Замовлення на постачання”, в якому містяться такі реквізити:

-      назва документу ;

-      порядковий номер, назва і адреса покупця;

-      предмет договору;

-      порядок постачання, адреса  поставки;

-      найменування і адреса постачальника;

-      строки і кількість товарів, які необхідно поставити;

-      ціни товарів і порядок розрахунків;

-      порядок прийому по кількості та якості;

-      тара;

-      особливі умови;

-      додаткові умови;

-      відповідальність і санкції за невиконання замовлення;

-      розв’язання спорів;

-      термін дії договору;

-      зміни умов договору;

-      банківські реквізити.

      Отже, як відмічалося раніше, 98% постачальників ПГХ «Енергетик» – це промислові підприємства, і лише 2 % - це закупки на колгоспному ринку. Ми вважаємо, що підприємству доцільно розширити закупки на ринках, тому що ціни на них значно нижчі, ніж у підприємств-виробників.

     2.7.  Аналіз конкурентів

      Конкуренти - це підприємства, які мають фундаментальну нішу, яка повністю або частково співпадає.

      Для дослідження ми вибрали такі підприємства: кафе “Зоря”, їдальня при Будинку побуту. Наш вибір обумовлений тим, що:

-      підприємства мають схожі позиції на ринку товарів та послуг;

-      схожий економічний стан;

-      тип підприємств;

-      підприємства знаходяться поруч один із другим і потенційні споживачі мають змогу вибирати.

      Оцінку конкурентоспроможності проведемо за такими показниками:

-      робота адміністративно-управлінського апарату;

-      організація роботи виробництва;

-      матеріально-технічна база підприємства;

-      якість страв;

-      ціни на продукцію;

-      склад персоналу;

-      застосування реклами;

-      санітарний стан торгового залу;

-      рівень комфортності;

-      місце розташування;

-      додаткові послуги.

      Ці показники визначають успіх кожного підприємства на ринку. Кожен показник отримає оцінку від 0 до 5 балів. 0 означає найбільш слабкі позиції по даному показнику, 5 - домінуючі позиції на ринку.

      Оцінки конкурентоспроможності підприємства відносно існуючих конкурентів зведемо в таблицю 2.27.

Таблиця 2.27.

Лист оцінки конкурентоспроможності їдальні № 1

 ПГХ «Енергетик»

Рисунок 2.14. Діаграма сегментування ринку

      Аналізуючи таблицю, ми можемо спостерігати, що найбільшу кількість балів набрала їдальня № 1 ПГХ «Енергетик»

      Кафе “Зоря” має слабкі сторони в порівнянні з досліджуваним підприємством:

-      високі ціни;

-      значно менша кількість додаткових послуг.

      Потенційним конкурентом для досліджуваного підприємства є їдальня при Будинку побуту, яка розташована неподалік. Ці дві їдальні майже не відрізняються одна від одної. Вони мають приблизно однакове меню,  ціни на продукцію, об’єм пропонованих послуг. Контингент споживачів в основному - це працівники підприємства. Режим роботи їдалень однаковий.

      Але їдальня № 1 ПГХ «Енергетик» має деякі переваги:

-      рівень комфортності;

-      санітарний стан підприємства;

-      додаткові послуги.

      Ці показники мають надзвичайно велике значення, коли споживачі користуються додатковими послугами цих підприємств. Наприклад: проведення святкових подій, бенкетів.

      Для того, що дослідити попит на послуги досліджуваного підприємства та його потенційних конкурентів, проаналізуємо такі дані: загальна кількість місць, кількість місць, зайнятих в один день і в один і той же час. Дані зведемо в таблицю  2.28.

Таблиця 2.28.

Аналіз попиту на послуги підприємств

Рисунок 2.15. Аналіз попиту на послуги підприємств

      Аналізуючи таблицю, ми можемо зробити висновок, що більшим попитом в даний проміжок часу у споживачів користувалася їдальня № 1 ПГХ «Енергетик». В ній було зайнят 35% загальної кількості місць. В їдальні Будинку побуту і кафе “Зоря” було зайнято лише 9 і 4% місць відповідно.

      Дані аналізу свідчать про те, що їдальня № 1 ПГХ «Енергетик» займає певну частку на споживчому ринку, а її продукція і послуги є конкурентноспроможними.

Розділ 3. Пропозиції щодо удосконалення виробничо-торговельної діяльності їдальні ПГХ «Енергетик»

      Однією з першочергових задач підприємства громадського харчування на сьогоднішній день є залучення споживачів, підвищення їх зацікавленості до роботи підприємства. З цією метою ми пропонуємо проведення маркетингових досліджень, що, в свою чергу, передбачає повне вивчення попиту споживачів; проведення гнучкої політики ціноутворення; вибір найбільш ефективних методів реалізації; використання різних заходів стимулювання продаж та підвищення ефективності реклами. Це є неповний перелік тих заходів, які реально спроможні покращити становище підприємства на ринку, підвищити його ефективність. Застосування всіх цих заходів викликане вимогами сучасних ринкових умов.

      Детальний аналіз діяльності підприємства і його внутрішнього потенціалу, впливу навколишнього середовища на роботу їдальні, дав змогу виявити недоліки та причини, які гальмують його динамічний розвиток, а також визначити місце підприємства на ринку продукції та послуг громадського харчування.

      Враховуючи всі об’єктивні фактори впливу на стан розвитку підприємства, а також специфіку організаційно-правової  структури їдальні, необхідно визначитись із шляхами подальшого розвитку підприємства.

      Одними із основних напрямків удосконалення виробничо-торгової діяльності їдальні № 1 ПГХ «Енергетик» є:

      1. Підвищення якості продукції  та встановлення контролю якості продукції. Для цього можна запропонувати такі заходи:

-      застосування нетрадиційної сировини;

-      застосування нових технологій обробки сировини та приготування страв і кулінарної продукції;

-      використання нового обладнання, в тому числі засобів малої механізації;

-      введення у виробництво нових видів страв;

-      постійне слідкування за життєвим циклом страв і послуг;

      2. Розширення асортименту страв та послуг, що можливо за рахунок виробництва нових страв з нової сировини, організації дієтичного харчування.

      3. При розробці заходів по удосконаленню виробничо-торгової діяльності досліджуваного підприємства необхідно приділити значну увагу трудовому потенціалу, що можливо за рахунок:

-      підвищення кваліфікації працівників їдальні;

-      удосконалення трудової дисципліни;

-      підвищення культури обслуговування;

-      створення сприятливих умов для працівників їдальні.

      6. Застосування реклами. Реклама підприємства має пряме відношення до торгової діяльності підприємства, тому ми пропонуємо звернути особливу увагу на підвищення дієвості рекламних засобів. Для цього необхідно:

-      налагодити рекламну  кампанію, розробити рекламний бюджет;

-      ввести в дію внутрішню рекламу;

-      максимально наблизити рекламу до споживачів.

      Всі приведені вище напрямки удосконалення виробничо-торгової діяльності підприємства мають велике значення для подальшого розвитку їдальні, підвищення прибутковості та рентабельності;  покращення соціально-психологічного стану трудового колективу та споживачів.

      Зі всіх перерахованих напрямків удосконалення виробничо-торгової діяльності їдальні на наш погляд найбільш важливими є:

1. Застосування нетрадиційної сировини для приготування страв і розширення тим самим асортименту випускаємої продукції їдальні.
2. Організація дієтичного харчування.
3. Введення додаткового виду послуг.
4. Перепланування приміщення їдальні з метою збільшення зручностей обслуговування споживачів і підвищення рівня комфортності.

3.1. Удосконалення асортименту продукції за рахунок використання нових видів сировини

      Під час вивчення попиту споживачів за допомогою анкетування було встановлено, що необхідно розширити асортимент випускаємої продукції за рахунок доповнення солодних страв. Було також встановлено, що споживачі зацікавлені в продукції громадського харчування, яка була б не тільки смачною, а й корисною.

      З аналізу попередніх досліджень ми зробили висновок, що велика кількість працівників – це люди від 35 до 45 років (23% загальної кількості споживачів) і більше 45 років (20%). В цьому віці знижується потреба у висококалорійному харчуванні.

      25% загальної кількості відвідувачів – це жінки. Вони теж восновному віддають перевагу низькокалорійним стравам.

      85% всіх респондентів – це службовці, робітники малорухомої праці. Для цієї категорії працівників рекомендовані страви, які містять пектинові речовини.

      Створення нових рецептур або технологій, які дозволять зменшити енергетичну цінність виробів, підвищити їх біологічну і харчову цінність, поширення асортименту, вирішення питань раціонального харчування – це основні напрямки удосконалення технологічних процесів.

      Отже, ми пропонуємо підприємству як один з напрямків удосконалення виробничо-торгової діяльності їдальні випуск солодких страв за нетрадиційною технологією з використанням нових видів сировини.

      Ці технології можна оцінювати з різних точок зору, а саме: соціально-економічної, медико-біологічної і технологічної. Соціально-економічний аспект зниження калорійності має за мету збереження здоров’я, зменшення вартості виробів, розширення їх асортименту. Медико-біологічна точка зору зниження калорійності передбачає таке зниження калорійності, яке сприяло б профілактиці захворювань, зв’язаних з висококалорійним харчуванням та малорухомою працею. Технологічна точка зору включає в себе заміну висококалорійних харчових речовин на низькокалорійні або безкалорійні. При цьому нова технологія повинна забезпечувати високі органолептичні і гігієнічні показники, харчову і біологічну цінність.

      Нова технологія дозволяє спростити технологічний процес виробництва солодких страв і десертів, знизити трудоємкість і забезпечити її виробництво на протязі всього календарного року. Ми пропонуємо готувати солодкі страви пониженої калорійності з використанням овочевих і фруктових порошків.

      Більшість овочей і фруктів містять дуже малу кількість білків, не містять жирів. Вони характеризуються невеликою енергетичною цінністю. Це основні джерела аскорбінової кислоти, ніацину, каротину, багатьох мінеральних елементів (фосфору, магнію, калію, заліза), органічних кислот, які включаються в метаболічні процеси, що проходять в  організмі. Крім того, овочі і фрукти багаті харчовими волокнами (пектином, целюлозою), які прискорюють рух харчових мас у кишечнику, змінюють активність мікробіологічних ферментів і склад мікрофлори кишечника. Пектинові речовини овочів і фруктів спроможні зв’язувати і виводити із організму хімічні сполуки, токсини, зокрема солі важких металів, радіонукліди, які можуть потрапляти в організм з атмосферним повітрям, водою і харчовими продуктами. Вони мають протибактеріальні властивості, що використовується в комплексній терапії захворювань травної системи; сприяють виведенню з організму холестерину.

      В асортимент солодких страв з використанням овочевих і фруктових порошків входять креми, муси, вершки збиті, пудинги холодні, буше.

      Складемо для пропонованих страв технологічні карти, калькуляційні картки та технологічні схеми.

Таблиця 3.1.

Технологічна карта. Крем “Вечірній”

Технологічні вимоги до основної сировини

      Вершки однорідні, без грудок жиру, колір білий з жовтоватим відтінком. Смак і запах чисті, солодкуватий смак, без сторонніх присмаків і запахів.

      Порошок буряковий без грудок і без стороннього запаху.

Технологія приготування

      Буряковий порошок заливають холодною водою і залишають на 15 хв. для набухання, потім проварюють 10 хв., періодично помішують. Готове пюре охолоджують. Желатин заливають водою для набухання і залишають на 1 – 1,5 год. Підготовлений желатин розчиняють на водяному мармиті і проціджують. Вершки збивають на холоді до утворення густої пишної піни. У збиті вершки, безперервно перемішуючи, вливають тонкою цівкою желатин і вводять охолоджене бурякове пюре. Готовий крем швидко розливають у форми і охолоджують. Перед відпуском форму з кремом поміщують на декілька секунд в теплу воду, потім крем викладають в креманку або десертну тарілку. При відпуску його поливають сиропом або солодким соусом (30 г на порцію), або посипають тертим горіхом, або шоколадом. Можна подавати з фруктами або ягодами (30 – 50 г на порцію).

Вимоги до якості страви і оформленню

      Зовнішній вигляд – желеподібна, пишна, пориста маса, без шматочків нерозчиненого желатину, викладена в креманку або десертну тарілку, полити солодким соусом, або посипати тертим горіхом, або шоколадом.

      Смак і запах – солодкий, ніжний, аромат вершків.

      Колір – білий з жовтоватим відтінком.

      Консистенція – піноподібна, пругка, пишна, однорідна, пориста.

Таблииця 3.2.

Калькуляційна картка. Крем “Вечірній”

Рисунок 3.1. Технологічна схема приготування крема

Таблиця 3.3.

Технологічна карта. Мус буряковий

Технологічні вимоги до основної сировини

      Порошок буряковий без грудок, без стороннього запаху.

Технологія приготування

      Буряковий порошок відновлюють протягом 20 хв. Відпускають сік і м’язгу, що залишилася, заливають гарячою водою і варять 5 – 8 хв. Відвар проціджують, добавляють цукор, лимонну кислоту, нагрівають до кипіння, добавляють підготовлений желатин, розмішують його до повного розчинення, зводять сік, нагрівають, проціджують.

      Масу охолоджують, збивають до утворення пишної маси, розкладують у форми і охолоджують. Перед відпуском мус нарізають на порції, викладають у креманки, поливають сиропом або прикрашають збитими вершками.

Вимоги до якості страви і оформлення

      Зовнішній вигляд – желеподібна, збита в піну маса, залита в креманки і застигла маса, полита охолодженим сиропом.

      Смак – кисло-солодкий.

      Колір – властивий кольору буряка.

      Консистенція – піноподібна, пишна, ніжна, мус зберігає форму.

Таблииця 3.4.

Калькуляційна картка. Мус буряковий

Рисунок 3.2. Технологічна схема  приготування мусу бурякового

Таблиця 3.5.

Технологічна карта. Буше “Особливе”

Технологічні вимоги до основної сировини

      Порошок  без грудок і сторонніх запахів.

Технологія приготування

      Ревеневий і буряковий порошки з’єднують, заливають холодною кип’яченою водою і залишають на 15 хв. для набухання, потім проварюють протягом 10 хв. Готове пюре охолоджують. Желатин заливають охолодженою водою 1:8 і залишають для набухання на 1 – 1,5 години, потім розчиняють на водяному мармиті і проціджують. У гарячу воду кладуть цукор, доводять до кипіння і варять густий сироп, періодично помішуючи і знімаючи піну. Готовий сироп збивають до одержання пишної маси, потім поступово вводять підготовлений желатин і гарбузово-ревеневе пюре. Готову масу викладають у креманки і охолоджують. Відпуск по 100 г на порцію. При відпуску буше поливають сиропом.

Вимоги до якості страви і оформлення

      Зовнішній вигляд – желеподібна, пишна, пориста маса, без шматочків нерозчиненого желатину, викладене в креманку і полите сиропом.

      Смак – солодкий, ніжний.

      Консистенція – піноподібна, пишна, однорідна, пориста.

Таблиця 3.6.

Калькуляційна картка. Буше “Особливе”

Рисунок 3.3. Технологія приготування буше “Особливого”

      Нижче приведене меню розрахункового дня з урахуванням пропонованих солодких страв.

      Користуючись даними аналізу анкетного опитування ( таб. 2.24 і 2.25.) ми зробили висновок, що за рахунок виробництва і продаж солодких страв з нетрадиційної сировини товарообіг по продукції власного виробництва збільшиться приблизно на 32400 грн. за рік.

      Одним із шляхів удосконалення виробничо-торгової діяльності підприємства громадського харчування є підвищення якості випускаємої продукції. Тому ми пропонуємо забезпечити працівників виробництва їдальні необхідною технологічною документацією, зокрема технологічними картами нових страв, які дозволять забезпечити правильність проведення технологічного процесу, розрахувати кількість сировини і напівфабрикатів, які необхідні для приготування продукції, а також випускати продукцію високої якості.

      Під час досліджень попиту споживачів ми прийшли до висновку, що на нову продукцію існує потенційний попит. Але незважаючи на це новому товару необхідна реклама, яка повинна інформувати відвідувачів про появу нових продуктів харчування, харчової цінності страв. Тому ми пропонуємо застосувати такі форми реклами пропонованої продукції:

-      виставка-продаж нових страв;

-      столи дегустацій із зразками пропонованої продукції;

-      об’яви по внутрішній радіотрансляційній системі НЕК «Укренерго» ;

-      рекламні проспекти з описуванням якості і харчових властивостей пропонованої продукції;

-      рекламні плакати в кутку споживача.

      Реклама дозволить збільшити об’єм споживачів їдальні, що, в свою чергу, позитивно вплине на виробничо-тогрову діяльність досліджуваного підприємства.

      Важлива і соціальна ефективність реклами, яка сприяє поширенню знань про раціональне харчування.

      Солодкі страви, виготовлені за новими технологіями, дозволяють розширити асортимент страв пониженої калорійності. Крім того, нетрадиційні технології не включають у набір сировини таких продуктів: білки яєць, вершкове масло, сметана. Це дає можливість більш раціонально використовувати сировину, забезпечувати споживачів солодкими стравами високої харчової і біологічної цінності. Введення овочевих і фруктових порошків у солодкі страви дає можливість збільшити в них вміст клітковини, пектину. Останні особливо потрібні в організмі людини тому, що вони мають здатність зв'язувати солі важких металів, радіонукліди і виводити їх із організму, а також посилювати моторику кишечника, що дуже важливо для працівників малорухомої праці, якими є більша частина споживачів досліджуваного підприємства. В умовах порушеного екологічного середовища вживання солодких страв з великим вмістом харчових волокон значно покращить здоров'я людей.

Меню

3.2. Організація дієтичного харчування

      Як було зазначено раніше, 85% споживачів їдальні – працівники малорухомої праці. Дослідження свідчать, що для цієї категорії працівників характерні захворювання серцево-судинної системи, печінки і підшлункової залози.

      Крім цього, під час вивчення попиту споживачів ми виявили, що 17% загальної кількості відвідувачів мають потребу в дієтичному харчуванні.

      У зв’язку з вищесказаним ми пропонуємо в досліджуваному підприємстві організувати  харчування по дієтам № 5 і 10.

      Дієта № 5 показана хворим з хронічними захворюваннями печінки і жовчного міхура. Дієта повинна сприяти нормалізації функціональної здібності печінки і жовчного міхура, стимулювати моторну функцію кишечнику.

      Дієта фізіологічно повноцінна. Обмежується вміст холестерину, пуринових речовин, солі. Хімічний склад її (в г): білки 100 – 120, жири 80 – 100, вуглеводи 450 – 500, що складає 3200 – 3500 ккал.

      Дієта складається із вегетаріанських  і молочних супів, нежирних сортів відварного м’яса, риби, молочних і кисломолочних продуктів, вершкового та рослинного масел, круп, овочей і фруктів, чорного і білого хліба. Кількість рослинної клітковини в раціоні повинно бути декілька збільшеним: оболонки клітки сприяють жовчовідділенню і збільшують моторику кишечнику. Страви готують в вареному, тушкованому і запеченому вигляді.

      Не дозволяється вживання алкогольних напоїв, печінки, нирок, бобових, жарених страв, маринадів, консервів.

      Дієта № 10 рекомендована при захворюванні серцево-судинної системи і направлена на поліпшення кровообігу всіх органів і тканин, сприяє нормалізації функції серця, органів травлення, печінки.

      Дієта фізіологічно повноцінна. Передбачає обмеження рідини, холестерину,  солі, речовин, що збуджують нервову систему і серце, подразнюють печінку, такі як екстрактивні речовини м’яса і риби, кофеїн, гострі приправи, прянощі, бобові.

      Страви готують без солі переважно неподрібненими. Дієта складається із вегетаріанських супів, варених м’яса і риби, молока і молочних продуктів, манної і рисової каш, фруктів.

      У зв’язку з тим, що ці дві дієти дуже схожі, ми пропонуємо меню, в яке увійдуть страви, рекомендовані для обох дієт.

      Середня вартість набору складає приблизно 3-58 грн.

Меню

Дієти № 5, 10

      Приготування всіх пропонованих страв можливо на існуючому в їдальні обладнанні.

      Для забезпечення високої якості дієтичних страв кухарів їдальні необхідно забезпечити необхідною нормативною документацією: збірником рецептур дієтичних страв, технологічними картами.

      З аналізу анкетного опитування ми встановили, що в 1999 році група спижавачів, яка зацікавлена в дієтичному харчуванні, витратила на харчування в нашій їдальні приблизно 4096 грн. Користуючись результатами досліджень (таб. 2.24 і 2.25) ми плануємо, що після надання меню дієтичного харчування відвідувачі будуть витрачати приблизно 11341 грн. Тобто товарообіг за рахунок введення цієї послуги в 2000 році збільшиться приблизно на 7245 грн.

      Отже, організація  дієтичного харчування дозволяє задовольнити потреби споживачів у лікувальному і профілактичному харчуванні, поширити асортимент страв їдальні.

3.3. Перепрофілювання буфету на бар

      Змінення ринкових умов спричинило змінення структури харчування, форм обслуговування. Це, в свою чергу, змінило функцію їдальні як великого підприємства.

      Співробітники НЕК «Укренерго» під час роботи періодично зустрічаються з представниками іноземних і вітчизняних фірм та підприємств. Іноді виникає потреба у обговоренні ділових питань в неофіційній обстановці. Зал їдальні великий, проводити в ньому ці зустрічі незручно та некомфортно.

      Крім цього, під час аналізу анкетного опитування ми встановили, що не всіх споживачів (32% загальної кількості респондентів) задовольняє комфортність залу їдальні.

      Після аналізу організації обслуговування досліджуваного підприємства ми зробили висновок, що під час роботи в залі їдальні створюється перехрещення потоків споживачів, що створює певні незручності для відвідувачів.

      Отже, для того, щоб  ліквідувати прехрещення потоків споживачів в залі їдальні, створити умови для спілкування відвідувачів, поліпшити комфортність залу ми пропонуємо провести реконструкцію, а з метою підвищення якості обслуговування відвідувачів та задоволення додаткових потреб споживачів - здійснити перепрофілювання буфету на бар.

      Проведення реконструкції ми пропонуємо шляхом змінення розташування буфетної стойки і лінії прилавків самообслуговування. Для цього буфетну стойку необхідно перемістити ближче до входу в зал їдальні, а роздаткову лінію розташувати за пересувною перегородкою, якою зал їдальні буде розділений на дві частини.

      Під час обідньої перерви перегородка буде відкрита і споживачі зможуть пройти до роздаткової.

      При проведенні реконструкції необхідно велику увагу приділити інтер’єру залу, тому що бар – це підприємство, в якому організація харчування поєднується з відпочинком. Буфетну стойку ми пропонуємо замінити на барну, біля якої необхідно поставити барні стільці. В залі для підвищення комфортності і зручностей для відвідувачів доцільно розставити 2-х, 4-х та 6-ти місні столи. Зал повинен бути прикрашений композиціями штучних квітів, що також сприятиме відчуттю комфортності під час відвідування бару.

      При перепрофілюванні буфету на бар структура асортименту зміниться. Ми пропонуємо поширити асортимент бару за рахунок холодних закусок, гарячих і холодних напоїв, в тому числі власного виробництва, страв з нетрадиційної сировини. За рахунок  збільшення в меню найменувань страв, які готують на підприємстві, збільшиться і товарообіг по власній продукції, що позитивно вплине на виробничо -торгову діяльність їдальні.

      Нижче приведений прейскурант, який ми пропонуємо для проектованого бару. Націнку на продукцію власного виробництва і куповані товари ми плануємо не змінювати.

      В роботі бара ми плануємо використовувати існуюче на підприємстві обладнання: сокоохолоджувач, ваги, кавоварка, шафа холодильна, низькотемпературний прилавок. В їдальні також є необхідний для роботи бару скляний і фарфоровий посуд, прибори, інвентар, детальний перелік яких наведений в додатку.

      У зв’язку з тим, що керівництво НЕК «Укренерго» виявило зацікавленість в наданні цих послуг для своїх працівників, всі матеріальні витрати по реконструкції  будуть віднесені на баланс цього підприємства.

      В сучасних умовах смаки споживачів становляться більш різноманітними, підвищуються вимоги до якості і культури обслуговування. Запропоновані шляхи удосконалення виробничо-торгової діяльності досліджуваного підприємства дозволять задовольняти додаткові потреби працівників на протязі робочого дня, підвищити якість обслуговування споживачів.

Прейскурант

3.4. Максимізація зручностей при проведенні бенкетних обслуговувань

      На підприємство періодично поступають замовлення на організацію та обслуговування бенкетів, святкових подій, індивідуальних замовлень. Як показали результати аналізу реалізованого попиту на страви і послуги досліджуваного підприємства (таблиця 2.4.) в 1999 році цим видом послуг скористалися приблизно 1069 респондентів. Товарооборот від обслуговування цього виду обслуговування склав 8% загального товарообороту їдальні або 28863 грн.

      Іноді виникає потреба у проведенні бенкетних обслуговувань під час обідньої перерви. У зв’язку з тим, що на підприємстві відсутні спеціально відведені для цього приміщення, працівники їдальні не мають можливості виконувати ці замовлення.

      З метою задоволення попиту споживачів на цей вид послуг, поліпшення організації і якості обслуговування працівників НЕК «Укренерго» керівництво цієї організації планує передати їдальні приміщення для бенкетного залу і зробити в ньому ремонт.

      При проведенні ремонту необхідно враховувати, що повинна бути досягнена єдність стилю. Це можливо досягти співвідношенням кольорової композиції, засобів освітлення, декоративних елементів.

      Від інтер’єру залу залежить настрій відвідувачів, а також умови роботи персоналу, культура і якість обслуговування, тобто крім виконання естетичних функцій він забезпечує оптимальні умови для обслуговування, створює комфорт.

      Для здійснення ремонту залу доцільно використовувати новітні європейські матеріали, які спроможні досягти елегантного сучасного стилю, створити відчуття комфорту при відвідуванні підприємства.

      Велике значення для забезпечення комфорту має оснащення залу вентиляційним обладнанням, яке підтримує необхідні параметри повітря.

      Підприємство має необхідну кількість бенкетних столів, стільців, столової білизни, столових сервізів, приборів.

      Для проведення бенкетів ми пропонуємо приблизні прейскурант і меню, середня вартість яких складає 29 грн.

      Результити досліджень показали, що споживачі їдальні рівень обслуговування оцінили вцілому позитивно. Але не дивлячись на це, необхідно постійно підвищувати рівень і якість обслуговування кваліфікації і професійної майстерності працівників підприємства, підтримувати  рівень матеріально-технічної бази на належному рівні, створювати сприятливі умови для відвідування досліджуваного підприємства, поширювати асортимент продукції і послуг.

      Для залучення більшої кількості споживачів необхідно застосувати рекламні засоби: об’яви по внутрішній радіотрансляційній системі, рекламні плакати в кутку споживача. Меню також є засобом реклами підприємства.

      Отже, забезпечення умов для надання додаткових видів послуг сприяє росту реалізації продукції власного виробництва, що позитивно впливає на виробничо-торгову діяльність досліджуваного підприємства.

Меню бенкету-обіду

Прейскурант

      Отже, ми ввіжаємо, що запропоновані заходи удосконалення виробничо-торгової діяльності досліджуваного підприємства дозволять підвищити рівень комфорту, якості продукція та послуг, а також задовольнити різноманітні потреби споживачів. Це, в свою чергу, дозволить залучити більший потік відвідувачів, більш ефективно використовувати внутрішній потенціал підприємства та отримати більший прибуток.

Розділ 4.  Визначення соціально-економічної ефективності роботи їдальні «Енергетик» після впровадження заходів  удосконалення її торгово-виробничої діяльності

      Детальний аналіз діяльності підприємства дав змогу виявити причини та недоліки, які  гальмують  його динамічний розвиток. Для того, щоб підприємство громадського харчування зайняло своє місце на ринку серед інших, необхідно налагодити синхронне функціонування всіх підрозділів, підсистем організації. Ось в чому головна мета стратегії  удосконалення торогво-виробничої діяльності підприємства.

4.1. Прогнозування обсягу виробництва їдальні «Енергетик»

      Реалізація запропонованої стратегії удосконалення торогово-виробничої діяльності їдальні «Енергетик» матиме позитивний вплив на діяльність підприємства, оскільки вона спрямована на удосконалення виробничої та торгівельної сфери, системи управління, підвищення якості продукції та обслуговування і ін.

      Що стосується кожного з перерахованих елементів, то вони означають: орієнтація на споживача, вивчення їх попиту; формування асортименту продукції та послуг, виходячи із потреб споживачів, гнучку політику ціноутворення; вибір найбільш ефективних методів реалізації; використання різних засобів стимулювання продаж та підвищення ефективності реклами.

      На нашу думку, подібні заходи будуть сприяти підвищенню конкурентоспроможності їдальні та збільшенню потоку споживачів, що , в свою чергу, приведе до збільшення обсягів виробництва.

      Спираючись на результати моментних спостережень у залі їдальні та запропоновані заходи підвищення ефективності роботи підприємства, можна передбачити підвищення попиту на продукцію та послуги (таблиця 4.1).

      За результатами   аналізу фактичної кількості споживачів було встановлено, що на сьогоднішній день їдальню відвідує в середньому 200 чоловік/день. Як показало анкетне опитування, кількість відвідувачів збільшиться на 35% або 70 чоловік, якщо у їдальні підвищиться якість продукції та обслуговування.

      Таким чином, за рахунок підвищення якості страв та послуг їдальня має можливість збільшити кількість відвідувачів до 200+70=270 чоловік за день. Середня вартість одного набору становить 3 грн., тому ми можемо спрогнозувати майбутній товарообіг від надання послуг у харчуванні, реалізуючи страви власного виробництва:

(270 х 250 роб днів) х 3,0 грн = 202500 грн. за рік.

      Враховуючи  результати аналізу середнього набору страв, які обирають споживачі, ми прийшли до висновку, що 80% відвідувачів хотіли б купувати солодкі страви, асортимент яких у їдальні неширокий. Серед напрямків удосконалення торгово-виробничої діяльності їдальні ми пропонували у розділі 3 розширити асортимент продукції  за рахунок введення у меню нових солодких страв (крем, мус, буше) за нетрадиційною технологією приготування. Отже, з вище наведених даних ми можемо зробити висновок, що серед бажаючих споживачів  користуватись послугами їдальні теж буде в середньому 80% потенційних споживачів солодких страв. Їх кількість буде становити:

-    за день - (270 х 0,8) = 216 чоловік;

-    за тиждень – 216 х 5 днів = 1080 чоловік;

-    за рік – 216 х 250 роб. днів = 54 000 чоловік.

      Враховуючи той фактор, що один чоловік за один прийом їжі споживає 1 –1,5 солодких страв, ми можемо спрогнозувати кількість десертних страв, які будуть реалізовані через роздаткову їдальні. Таким чином, за день у їдальні буде реалізовуватись:

216 х 1,5 = 324 солодких страв.

      Вважаючи той факт, що в середньому вартість солодких страв буде становити 0,4 грн, ми можемо розрахувати майбутній товарообіг по солодким стравам за день:

324 х 0,4 = 129,6 грн./день    або    129,6 х 250 =32400 грн./рік.

      За даними анкетного опитування 10% опитаних респондентів серед співробітників підприємтсва «Енергетик» мають  бажання отримувати дієтичне харчування, задоволення потреб яких дасть можливість збільшити потік споживачів на 66 чоловік за тиждень. Середня вартість набору дієтичного харчування становить 3 грн 58 коп. таким чином, товарооборот їдальні від реалізації дієтичних страв зросте на:

3,58 х 66 = 236,3 грн/тиждень   або   11342 грн./рік.

      Наступним напрямком удосконалення торгової діяльності їдальні є перепрофілювання буфету на бар, де буде реалізуватись як продукція власного виробництва, так і куповані товари. Такий захід дасть нам можливість збільшити товарообіг, особливо за рахунок реалізації купованих товарів.

      Анкетне опитування показало, що більшість працівників виявили бажання продовжити традицію проведення бенкетів у приміщенні їдальні. За 1999 рік товарообіг від проведення обслуговування бенкетів склав 28 863 грн. Анкета показала, що на майбутній період кількість бажаючих замовити бенкети може зрости на 100%. Тому, ми можемо припустити, що товарообіг від надання послуг у проведенні бенкетів, буде становити:

28863 х 2 = 57 726 грн.

      Всі прогнозні розрахункові дані зведемо в табл. 4.1.

Таблиця 4.1.

Прогноз діяльності їдальні  на рік  після впровадження заходів по удосконаленню торгово-виробничої діяльності підприємства

      Прогнозні дані дають нам можливість зробити висновок, що темпи росту товарообігу у очікуваному періоді будуть становити:

(1131,27 / 784,7) х 100% = 144%

      Враховуючи динаміку розвитку їдальні на протязі останніх років її діяльності та ефект від отриманих результатів після впровадження заходів по удосконаленню торгово-виробничої діяльності підприємства, можна передбачити, що прогнозований товарообіг у наступному році зросте на 44% у порівнянні з попереднім періодом. (таблиця 4.2.)

Таблиця 4.2.

Визначення прогнозованого товарообігу їдальні «Енергетик»

      Відповідно до цього темпу збільшення товарообігу розраховуються майбутні витрати, валові доходи та прибутки підприємства (підрозділи 4.2, 4.3, 4.4.).

4.2. Прогнозування витрат виробництва та обігу їдальні

      При аналізі фінансового стану підприємства необхідно знати запас його фінансової стійкості (зону безпеки). З цією метою заздалегідь всі витрати підприємства слід розділити на дві групи в залежності від об’єму виробництва і реалізації продукції: змінні та постійні.

      Розділивши валові витрати на змінні та постійні, ми визначили структуру витрат їдальні (таблиця 4.3.).

Таблиця 4.3.

Визначення структури витрат їдальні

      Звідси випливає, що частка постійних витрат у загальній їх сумі становить 34,5%, а змінних витрат –65,5%.

      Змінні витрати збільшуються або зменшуються пропорційно об’єму виробництва продукції. Це витрати на сировину, матеріали, енергію, палива, заробітну плату працівників, відрахування та податки на заробітну плату та виручку і т.ін.

      Постійні витрати не залежать від об’єму виробництва і реалізації продукції. До них відносяться амортизація основних засобів, нематеріальних активів, суми виплачених процентів за кредит, орендна плата, витрати на управління і організацію виробництва, зарплата персоналу  підприємтсва на почасовій роботі і т.д. (таблиця 4.4.)

Таблиця 4.4.

Визначення прогнозованого розміру витрат їдальні.

      Сума умовно-постійних витрат буде дорівнювати 128,72 тис.грн., як у 1999 році. Значить сума умовно-змінних витрат буде дорівнювати:

244,38 + (344,38 х 0,44) = 351,91 тис.грн.

      Таким чином, валові витрати зростуть до 480,62 т.грн або на 29,0%. А співставивши суму прогнозованих витрат з плановим товарообігом отримуємо рівень витрат:

480,62 х 100 / 1131,27 = 42,5%.

Таблиця 4.5.

Аналіз витрат їдальні «Енергетик»

      Відхилення відносного рівня витрат обігу від планового періода називається розміром зниження або підвищення рівня витрат обігу, який розраховується за формулою:

РЗ(П) = Рфакт – Рпл

      Де  РЗ(П) – розмір зниження (або підвищення) рівня витрат обертання, %;

            Рфакт – фактичний рівень витрат обігу, %;

            Рпл – плануємий рівень витрат, %.

РЗ(П) = 47,5 – 42,5 = 5,0%

      Звідси видно, що рівень витрат у плановому періоді знизився на 5,0%.

      Темп зміни витрат обігу розраховується за формулою:

Т = (Рфакт – Рпл) х 100 / Рпл

Т = (47,5 – 42,5) * 100 / 42,5 = 11,76%

     Показник темпу змін витрат характеризує інтенсивність зміни витрат. По розміру зниження рівня витрат визначають суму їх відносної економії або відносного перевитрачання. Якщо фактичний рівень витратоємкості вище планового, то розраховується сума відносної економії витрат по формулі:

Ев = Тпл х (Рфакт – Р пл) / 100 = 1131,27 х 5,0 / 100 = 56,56 тис.грн.

     Розрахунок показав, що при впровадженні нової стратегії розвитку їдальні  буде абсолютне збільшення витрат 107,53 т.грн  та відносне зменьшення витрат на 56,56 тис.грн.

      Згідно з табл.4.5  умовно-постійні витрати складають у сумі товарообігу 16,4% у 1999 році та 11,4% у плановому періоді.   Зниження рівня валових витрат на 5,0% або на 107,53 тис.грн. відбулося при зменшенні планованих  умовно-постійних витрат.

4.3. Визначення валового доходу та прибутку їдальні

      Збільшення об’єму товарообігу означає ріст маси валового доходу: чим більше підприємство буде випускати та реалізовувати продукції та послуг, тим більша сума сукупних надбавок.

      Тому ми можемо передбачати, що валовий доход збільшиться на такий самий рівень, що і прогнозний валовий товарообіг. У нашому випадку ми прогнозуємо, що  валовий товарообіг  зросте на 44,0 %, тому валовий доход теж збільшиться на 44,0%. (таблиця 4.6.)

Таблиця 4.6.

Визначення прогнозованого валового доходу їдальні

     Прибуток  підприємства громадського харчування  формується з валового доходу без ПДВ та витрат виробництва та обігу

П(прогноз) = 525,46 – 480,62 = 44,84тис.грн

      Збільшення обсягів виробництва передбачає збільшення суми поточних витрат, але темпи збільшення витрат менші, ніж аналогічний показник валового товарообігу та доходу, що в кінцевому рахунку приводить до збільшення прибутків підприємства.

 Таблиця 4.7.

Визначення прогнозованого прибутку їдальні

     Оцінка ефективності виробничої діяльності основується на аналізі про прибуток і витрати.

      Визначимо, на скільки зросте прибуток всього досліджувального підприємства. Цей прибуток визначається, як різниця між прибутком після удосконалення і прибутком до удосконалення.

44,84 – (- 68,9) = 113,74 тис.грв.

      Отже, прибуток збільшиться на суму 113,74 тис.грв., при цьому підприємтсво переходить із зони збитків у зону прибутковості (табл. 4.7), Відрахувавши прибуток на податок від балансового прибутку, ми отримуємо чистий прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства у розмірі 31,39 т.грн.

Таблиця 4.8.

Розподілення прогнозованого прибутку їдальні

      Отриманий прибуток дасть можливість значно укріпити фінансовий стан підприємства. При цьому буде можливість збільшити відрахування на соціальні заходи (3,14 т.грн), на виробничий розвиток (6,28 т.грн), збільшення статутного фонду (капіталу) на 4,65 т.грн і інші заходи.

4.4. Соціально-економічна ефективність заходів по удосконаленню торгово-виробничої діяльності їдальні

      В останні роки роль та значення громадського харчування в задоволенні матеріальних та духовних потреб населення постійно зростають. Зростаюча соціальна роль громадського харчування у суспільно-економічному житті країни та постійне збільшення розміру залучених коштів вимагає більш глибого розгляду проблем, які пов’язані з його соціальною ефективністю. Соціальна ефективність громадського харчування органічно пов’язана з соціальними цілями та задачами суспільства. Соціальна ціль розвитку громадського харчування складається в тому, що воно повніше задовольняє потреби населення в їжі та послугах при раціональному харчуванні і високій якості обслуговування. Соціальна ефективність в той же час збільшує економічні результати та ефективність підприємств громадського харчування.

      Соціальна ефективність виражається як відношення соціального ефекту до витрат або ресурсів, необхідних для його отримання. Соціальний ефект – це вираз корисних соціальних результатів від діяльності громадського харчування та проявляється в наступних напрямках:

      1. Більш повне задоволення потреб населення в харчуванні та послугах. Для цього в їдальні надається широкий асортимент високоякісної продукції та виробів. Передбачені страви нетрадиційної технології.

      2. Зменьшення витрат часу споживачів на приготування та споживання їжи в домашніх умовах.

      3. Забезпечення працівників гарячим харчуванням на робочому місці.

      4. Зміцнення здоров’я, підвищення довголіття та працездатності споживачів за допомогою гарячої, високоякісної продукції з високим вмістом вітамінів, мінералів, корисних речовин та диференційованої по віку, роду занять, статі споживачів, сезону.

      5. Покращення гігієни та створення кращих умов при харчуванні, а також створення умов для спілкування між людьми. В їдальні це досягнуто шляхом якісного удосконалення матеріально-технічної бази, сучасного обладнання, відповідного оформлення страв, естетично витриманої реклами, підтримання високого рівня санітарної гігієни, притримання нормативів площі на одного споживача.

      6. Покращення культури обслуговування споживача. Для цього в їдальні створюють умови для швидкого обслуговування, проявляють ввічливість, увагу та високу культуру у взаємовідносинах з відвідувачами, вивчають соціально-психологічні особливості окремих типів споживачів.

      7. Введення дієтичного харчування та страв за нетрадиційною технологією приготування.

      Економічна ефективність визначається відповідністю отриманого ефекту (результата) та витрат різного роду ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних) по його досягненню. Тобто це рівень ефективності використання ресурсів.

      Для оцінки ефективності господарської діяльності їдальні використовують систему показників. В якості основи для узагальнуючого показника використовують економічний потенціал підприємства – сукупність ресурсів, які є у розпорядженні підприємства, а також здатності його робітників до використання ресурсів у відповідності з метою підприємства та отриманням максимально можливого прибутку в даних економічних умовах.

      Збільшення чистого прибутку за прогнозами приводить до підвищення рентабельності господарської діяльності їдальні на 4,0%, що позитивно характеризує тенденцію розвитку підприємства.(таблиця 4.9).

Таблиця 4.9.

Визначення економічної ефективності після впровадження запропонованих заходів по удосконаленню торгово-виробничої діяльності їдальні

      Порівнюючи фактичні дані за  1999 р. та прогнозовані показники (таблиця 4.9.) можна сказати, що збільшення товарообігу , прибутку їдальні у майбутньому періоді сприяють значному підвищенню ефективності використання внутрішнього потенціалу підприємства, особливо рентабельності показників.

      Отже, запропонована стратегія удосконалення торгово-виробничої діяльності їдальні  має економічну ефективність для діяльності підприємства і подальшого успішного його розвитку на ринку продукції та послуг підприємств громадського харчування.

      Розрахунковим методом та шляхом прогнозування ми визначили перспективи для подальшої діяльності їдальні. До цього треба розробити конкретні заходи, які допоможуть покращити фінансовий стан підприємства. Перш за все це заходи, які спрямовані на збільшення виробництва та реалізації продукції, підвищення якості продукції та послуг громадського харчування, зниження собівартості продукції, ріст прибутку та рентабельності, прискорення оборотності капіталу і більш повне та ефективне використання виробничого потенціалу підприємства.

      Запропонована стратегія має не тільки економічну ефективність, але і соціальну, яка проявляється у підвищенні кваліфікаційного та професійного рівня працівників; покращанні умов праці; застосуванні системи матеріального заохочення за якісну роботу та у підвищенні стимулювання праці за рахунок збільшення фонду соціального розвитку їдальні.

      Діяльність їдальні направлена на максимальне задоволення потреб споживачів. З цією метою проводиться удосконалення діяльності підприємства.

      Соціальна ефективність від проекту на досліджувальному підприємстві буде проявлятись у таких напрямках:

-    покращиться мікроклімат в колективі;

-    підвищиться якість виготовлюваної продукції;

-    підвищиться заробітна плата робітників;

-    збільшиться прибуток підприємства ;

-    збільшиться фонд соціального розвитку підприємства.

      Отримання прибутку дасть можливість керівництву створювати і інші фонди для покращення та підвищення турботи про трудовий потенціал підприємства, особливо заробітної плати, що є найголовнішим стимулом на сьогоднішній день. Про це свідчать дані таблиці 4.8, оскільки майбутній прибуток дає можливість значно підвищити рентабельність фонду заробітної плати.

Графік дослідження беззбитковості роботи підприємства

      Підприємства громадського харчування діють на ринку самостійно, спираючись на власний досвід. Тому підприємства функціонують в умовах ризику окупності витрат та отримання прибутку. Виникає потреба оцінити цей ризик, передбачити його та звести до мінімуму.

      Для цього застосовується метод визначення точки беззбитковості.

      Точка беззбитковості (поріг рентабельності) – це такий обсяг реалізації продукції та послуг, який дозволить підприємству покрити валові витрати, при цьому підприємство не буде отримувати ні збитків, ні прибутків. Приймаючи управлінські рішення на основі аналізу беззбитковості, менеджер повинен враховувати, що одержані результати аналізу базуються на таких припущеннях:

-    постійні затрати вважаються незмінними при любих об’ємах виробництва;

-    - змінні затрати на одиницю продукції змінюються при зміні об’єму виробництва;

-    виручка від продажу одиниці продукції, або ціна, залишається постійною для всіх об’ємів продаж.

      Ці припущення можуть бути справедливими в деякому, можливо вузькому, діапазоні об’ємів виробництва і продаж.

      Графік беззбитковості є корисним інструментом для аналізу стану виробництва і продаж, як по окремому товару, так і по підприємству в цілому, а також при оцінкі наступних можливих змін.

      Графік дослідження беззбитковості  базується на визначенні обсягу реалізації продукції, який би забезпечив беззбиткову діяльність підприємства. Графічно точка беззбитковості (або «поріг рентабельності») діяльності їдальні представлена на рис.1  (побудована на основі прогнозованих  даних).

      Цей обсяг реалізації також можна визначити за формулою:

Ттб = (Впост / (Рвд – Рв.зм)) х 100%

      де  Ттб – обсяг реалізації товарів, забезпечуючий досягнення «точки беззбитковості», тис.грн.

Впост – сума постійних витрат, тис.грн.

Рчд – рівень чистого дохода від реалізації продукції,%,

Рв – рівень змінних витрат,%.

Ттб (прогноз) = 128,72 / (46,4 – 31,1) = 841,307 т.грн.

      Таким чином, для досягнення «точки беззбитковості» у прогнозному році їдальні буде достатній обсяг реалізації у сумі 841,307 тис. грн.

      З вищенаведеного графіку видно, що для досягнення «точки беззбитковості» своєї діяльності їдальня повинна  забезпечити річний обсяг реалізації (Ттб) у сумі 841,307 тис.гривень. При цьому обсязі сума чистого доходу дорівнює сумі витрат, як постійних, так і змінних.

Рис.1. Графік точки беззбитковості їдальні на прогнозний період.

Таблиця 4.11.

Аналіз економічних показників їдальні на прогнозний період

      При заплановних показниках товарообігу, витрат обертання і валового доходу обсяг реалізації продукції, при якому ресторан досягне точки беззбитковості, дорівнює 841,307 тис. гривень. При цьому обсязі сума чистого доходу буде дорівнювати сумі витрат обертання.

Висновки та пропозиції

В дипломній роботі ми проаналізували організаційно-правові основи діяльності підприємства громадського харчування “Енергетик”, організацію виробничого процесу обслуговування , рівень використання виробничої потужності. З метою встановлення відповідності діяльності підприємства стандартам, нормативним документам ми проаналізували виробничо-технічний рівень.

Визначивши місце досліджуваного підприємства на ринку продукції та послуг громадського харчування, проаналізувавши вплив навколишнього середовища на роботу підприємства та його внутрішній потенціал ми визначили, що основними напрямками подальшого розвитку підприємства громадського харчування “Енергетик” є:

-       поширення асортименту і підвищення якості продукції за рахунок організації дієтичного харчування та виробництва страв з використанням нетрадиційної сировини;

-       поліпшення організації обслуговування за рахунок введення додаткових послуг, які спрямовані на більш повне задоволення попиту споживачів;

-       збільшення зручностей обслуговування відвідувачів за рахунок перепланування приміщення їдальні.

Крім зазначених напрямків удосконалення виробничо-торгової діяльності підприємства необхідно велику увагу приділяти постійному підвищенню рівня кваліфікації і професійної майстерності працівників виробництва та обслуговуючого персоналу.

Для підвищення якості продукції необхідно забезпечити працівників їдальні необхідними нормативними документами, підтримувати рівень матеріально-технічної бази на належному рівні.

Для того, щоб довести до відома споживачів інформацію про нові страви, нові види додаткових послуг, необхідно застосувати рекламні заходи.

Ми вважаємо, що запропоновані заходи удосконалення виробничо-торгової діяльності досліджуваного підприємства дозволять підвищити рівень комфорту, якості продукції та послуг, а також задовольнити різноманітні потреби споживачів. Це, в свою чергу, дозволить заручити більший потік відвідувачів, більш ефективно використовувати внутрішній потенціал підприємства та отримати більший прибуток, підвищити рентабельність підприємства.

Додаток

Шановні відвідувачі!

     З метою підвищення якості роботи їдальні, адміністрація звертається до Вас з проханням висловити свою думку з приводу перерахованих нижче питань. Ваші відповіді допоможуть нам підвищити ефективність роботи їдальні.   

     Виділіть позицію у кожному питанні, яка співпадає з Вашою думкою, а якщо запитання сформульовано у вигляді таблиці, то відмітьте позицію.

   А Н К Е Т А

1.  Чи задовольняє Вас організація раціонального харчування в нашій їдальні%

1.1. Асортимент страв і кулінарної продукції:

-      так;

-      ні;

-      частково.

1.2. Дієтичне харчування;

-      ні;

-      не потребую.

1.3. Якість пропонованих страв.

-      так;

-      ні;

-      частково.

2.  Чому Ви вибрали нашу їдальню?

-      по рекомендації;

-      зручне місцезнаходження;

-      смачні страви;

-      якість обслуговування;

-      низькі ціни.

3.  Як часто Ви відвідуєте нашу їдальню?

-      5 разів на тиждень;

-      4 рази на тиждень;

-      3 рази на тиждень;

-      2 рази на тиждень;

-      раз на тиждень;

-      інколи.

4.  Як Ви оцінюєте якість продукції? (оцінка в балах від 2 до 5)

5.  Оцініть, будь ласка, рівень обслуговування від 2 до 5 балів.

6.  Як Ви оцінюєте інтер’єр залу їдальні?

-      подобається;

-      не звертаю уваги;

-      давно вимагає реконструкції.

7.  Наскільки комфортним і приємним є відвідування нашої їдальні?

-      затишно та комфортно;

-      не вистачає комфортності;

-      не звертаю уваги;

-      несприятливі умови для відвідування \шумно, неприємні запахи\.

8.  Чи задовольняє Вас дотримання санітарних правил в їдальні?

9.  Які додаткові послуги Ви хотіли б отримати у нас?

10.  Як зміниться частота відвідувань нашої їдальні, якщо відбудеться:

11.  Просимо повідомити про себе.

     а) стать:

-      чоловіча;

-      жіноча.

     б) вік:

-      до 25 років;

-      25 - 35 років;

-      35 - 45 років;

-      45 - 55 років;

-      більше 55 років.

     в) сімейний стан:

-      одружений (заміжня);

-      неодружений (незаміжня).

     г) соціальний статус:

-      службовець;

-      робітник;

-      студент.

     д) скільки грошей Ви можете витрачати кожен день, відвідуючи нашу їдальню?

-      до 2 грн.;

-      3 - 5 грн.;

-      до 10 грн.

Список літератури

      Ільїна С.І., Корпусова А.Ю. Домашня дієтологія. – Київ: “Хрещатик”, 1993, - 47 стор.

      Калакура М.М. Вдосконалення технології виробництва та обслуговування в громадському харчуванні і  готельному господарсьві. – Київ: КДТУ, 1995, -146 стор.

      Карсекіна В.В., Калакура М.М. Раціональне харчування в сім’ї. - Київ:Техніка, - 1988. – 272 стор.

      Соболєва З.Т., Бакунова Р.Б. Довідник керівника підприємства громадського харчування. – Москва: «Экономика», 1986, - 462 стор.

      Столмакова А.І. та інш. Популярно про харчування. – Київ: “Здоров’я”, 1989, - 272 стор.

      Столяров Я.С. Издержки общественного питания. – Москва: «Экономика», 1977, - 182 стор.

      Ходорова З.С. Финансы общественного питания и  их роль в повышении эффективности отрасли. – Москва: «Экономика», 1978, - 167 стор.

      «Правила роботи підприємств громадського харчування» – Баланс (професійний бухгалтерський тижневик), 1998, № 25(202).