реферат
Главная

Рефераты по биологии

Рефераты по экономике

Рефераты по москвоведению

Рефераты по экологии

Краткое содержание произведений

Рефераты по физкультуре и спорту

Топики по английскому языку

Рефераты по математике

Рефераты по музыке

Остальные рефераты

Рефераты по авиации и космонавтике

Рефераты по административному праву

Рефераты по безопасности жизнедеятельности

Рефераты по арбитражному процессу

Рефераты по архитектуре

Рефераты по астрономии

Рефераты по банковскому делу

Рефераты по биржевому делу

Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству

Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту

Рефераты по валютным отношениям

Рефераты по ветеринарии

Рефераты для военной кафедры

Рефераты по географии

Рефераты по геодезии

Рефераты по геологии

Реферат: Реформування податкової системи України

Реферат: Реформування податкової системи України

План

Вступ

1. Оцінка ефективності податкової системи України

2. Податковий Кодекс України: його суть та ефективність

3. Реформування податкової системи в контексті Податкового Кодексу

Висновки

Список використаної літератури


Вступ

Актуальність теми дослідження. Відомо, що одним з найдієвіших важелів стимулювання розвитку економіки є податки й оподаткування. Податки регулюють основні макроекономічні процеси та пропорції. Завдяки податкам відбувається розподіл і перерозподіл у просторі й часі значної частини виробленої вартості. Вони також безпосередньо впливають на результати економічної діяльності платників, а відтак податкова політика може або зацікавити платників працювати у певних галузях і на певних територіях, або - ні. Тому не випадково, що потенціал податкової системи як «вбудованого регулятора» активно використовують усі країни, зокрема з метою забезпечення сталого економічного розвитку. У цьому сенсі не є винятком і Україна, де пошук і застосування ефективних податкових інструментів розглядається як невід'ємна передумова і потужний засіб реформування національної економіки.

Реформування податкової системи має проходити поетапно, що забезпечить передбачуваний, планомірний характер податкового реформування, а податкова політика набуде визначеності. Планується проводження реформування на три етапи. Одним з головних завдань реформування податкової системи має бути ефективне використання Податкового кодексу.

Проблемою реформування податкової системи України у своїх працях займалися вітчизняні фахівці права, зокрема, П. Гега, В. Федосова, В. Федоров, В. Опарін, Ю. Козак, Т. Савченко та інші. Проте, слід зауважити, що шляхи вдосконалення нині чинної податкової системи не до кінця визначені, а головне – пріоритетні напрями розбудови ще не розроблені та не вирішено ряд колізійних питань, що на сьогоднішній день так чітко простежуються у нормативно-правовому обґрунтуванні елементів податкової системи України.

Мета роботи: визначення переваг та недоліків у реформуванні податкової системи України в контексті прийняття Податкового Кодексу.

Завданнями роботи є:

- оцінити ефективність податкової системи України;

- розглянути актуальні проблеми та головні завдання реформування податкової системи України;

- ознайомитись зі шляхами реформування податкової системи України.

Дана тема дає змогу розглянути та проаналізувати, які саме дії прийняті для покращення економічного становища в Україні. Чим краще економічне становище країни, тим краще й матеріальне і соціальне становище населення країни.

Об’єкт дослідження – законодавча та нормативна база.

Предмет дослідження – впровадження Податкового Кодексу – суттєвий крок у вдосконаленні податкової системи України.

Методологічною основою дослідження є законодавча та нормативна база щодо Податкової системи України та наукові праці вітчизняних вчених-економістів.


1. Оцінка ефективності податкової системи України

Постановка проблеми. Оподаткування неабияк впливає на соціально-економічну ситуацію у державі. Ефективно функцірнуюча податкова системи стимулює розвиток підприємницького сектору, підвиує рівень добровфільної сплати податків, забезпечує необхідні ресурси для соціального розвитку країни. Основним джерелом формування дохідної частини державного бюджету є податки, що сплачують фізичні та юридичні особи. Водночас вони виступають важливим регулятором соціально-економічних процесів на макроекономічному та мікроекономічному рівнях. Тому податкова реформа повинна створити таку податкову систему, яка сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, забезпеченню стійкого економічного зростання за умови збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів, проведенню збалансованої бюджетної політики на довгострокову перспективу[2].

Численні зміни, спрямовані на вдосконалення податкової системи України, що парманентно вносилися до податкового законодавства, призвели до прийняття великої кількості законів і підзаконних актів, якими сьогодні керується Державна Податкова Адміністрація України. Безумовно, такий стан податкового законодавства потребує докорінних змін та створення єдиного закону – Податкового Кодексу, що гармонізував би всю систему. Адже чинна податкова система України має багато недоліків, серед яких такі:

-  високий рівень податкового навантаження на економіку в цілому;

-  відсутність економічно обґрунтованого балансу між фіскальною й регулюючою функціями податків, неефективна система державного податкового регулювання, її неузгодженість із завданнями економічної політики держави;

-  велика кількість малоефективних податків;

-  нестабільність податкового законодавства, яка обмежує можливості формування суб’єктами господарювання фінансової та економічної політики в середньо й довгострокових періодах;

-  неоднорідність і складність нормативно-правової бази оподаткування, недостатня узгодженість і суперечливість окремих законодавчих норм;

-  неузгодженість податкового законодавства з іншими законодавчими й нормативними актами;

-  несвоєчасне виконання зобов’язань державою із відшкодування податку на додану вартість господарювання підприємства;

-  відсутність істотного прогресу в досягненні цілей реформування податку з доходів фізичних осіб – розширення його бази шляхом виведення доходів із «тіні»;

-  порушення фундаментального принципу справедливості в оподаткуванні, не виконання податковою системою функції перерозподілу від багатих до бідних;

-  недостатнє виконання акцизним збором функції обмеження споживання шкідливих для здоровя людини товарів, передусім внаслідок низьких ставок податку, що значно відстають від їх рівня європейських країнах;

-  низький рівень податкової культури, значне поширення схем мінімізації й ухилення від сплати податків, що призводять до зростання податкової заборгованості платників перед бюджетом і державними цільовими фондами;

-  не раціональна структура внесків до Пенсійного та інших державних фондів соціального призначення, наслідком чого є перекладання основного тягаря внесків на роботодавців[8].

Тому необхідно вдосконалити Податковий Кодекс – в якому запропоновані ставки та принципи оподаткування, зменшення податкового тиску на бізнес з метою його активізації, спрощення податкового обліку та вдосконалення адміністрування податків.

Податкова система держави виражена у діючій нормативно-правовій базі щодо оподаткування, саме у податковому законодавстві закріплено склад податковий платежів, визначено основоположні принципи функціонування системи оподаткування . Будь-які нововведення та реформи в оподаткуванні здійснюють вносячи зміни до податкового законодавства. Лише в цьому випадку вони впливають на ефективність справляння податків та визначатимуть поведінку платників податків і контролюючих органів. Тому навіть найкращим чином сформована податкова система не працюватиме ефективно через недосконалість нормативно-правової бази.

Тобто, недосконала нормативно-правова база спонукає платників податків ухилятись від оподаткування.

Податкове законодавство може формуватися згідно скількома моделями: представлене тільки Податковим Кодексом, тільки сукупність нормативно-правових актів органів влади, тому в Україні з 1 січня 2011 року був прийнятий Податковий Кодекс.

Зміни спрямованні на вдосконалення податкової системи України привели до прийняття великої кількості законів і підакцизних актів, якими сьогодні керується національна податкова служба.

Розглянувши окремі аспекти функціонування податкової системи, ми дійшли висновку, що в Україні спостерігається низький рівень її ефективності. Це пов’язано , зокрема, з нестабільністю системи оподаткування окремим принципом її побудови та призначення, негативними тенденціями щодо справляння податків тощо. З огляду на такий стан беззаперечним є висновок про те, що в нашій країні – низький рівень узгодженості інтересів платників податків і держави. Адже лише за умов високої внутрішньодержавної податкової гармонізації , коли платники податків мають стимули до сумлінної сплати податків, податкова система може функціонувати ефективно[2].


2. Податковий Кодекс України: його суть та ефективність

Податковий Кодекс – це систематизований законодавчий акт, покликаний забезпечити комплексний підхід до розв'язання насущних проблем податкового права.

Для того, щоб він став справжнім гарантом інноваційного розвитку, ефективної реалізації справедливих фіскальних відносин між владою і бізнесом, поліпшення добробуту, у його тексті слід таким чином переробити діючі в українському праві та податковій системі норми й положення, які регулюють процес оподаткування в Україні, які б відображали передові зразки міжнародного досвіду оподаткування відповідного до обраних пріоритетів і напрямків розвитку раннього сектору нашої держави, завдань закріплення політичного та економічного курсу у діяльності фінансових органів державної влади, економічних і фінансово-банківських структур, який спрямований на створення умов та ресурсів фінансові стабілізації, економічного зростання при збереженні та зміцненості, єдності та цілісності української держави.

У Податковому Кодексі закріпленні підходи та принципи фінансового-перерозподільчого впливу на соціальну сферу й економіку країни. Ці підходи та принципи мають привести податкову систему у стан впорядкованості, функціональної єдності, перетворити її на логічно-цілістний і злагоджений механізм. Тому Податковий Кодекс повинен виконувати такі завдання:

- побудова стабільної, зрозумілої та єдиної в межах України податкової системи, яка визначала б збалансовані підходи до фінансового перерозподілу в масштабах країни та обґрунтовані ставки податків;

- перетворення податків на реальний чинник розвитку завдяки системі пріоритетів технологічного, галузевого характеру, а головне – відповідно до вимог формування соціально-економічного причтою інформаційного типу;

- формування кілька ступеневої централізовано-децентралізованої податкової системи, яка забезпечувала б доходи центрального, регіональних та місцевих бюджетів із закріпленими за ними і гарантованими податковими джерелами;

- встановлення дієвих правових механізмів взаємодії, що передбачає узгодженості усіх елементів в рамках єдиного податкового простору й відповідність положень Податкового Кодексу іншим законом України;

- спрямованість на цілі і завдання забезпечення фінансової безпеки у конкретних умовах соціально-економічного розвитку в короткостроковій та довгостроковій перспективі;

- вдосконалення податкового адміністрування, вироблення ефективного механізму контролю та звітності;

- подолання конфлікту між справедливістю та ефективністю, забезпечення збалансованості загальнодержавних і приватних інтересів з метою сприяння розвитку підприємництва, активізації інвестиційної діяльності відповідно до завдань нарощування національного багатства України, добробуту її громадян;

- забезпечення захисту прав і законних інтересів платників податків у взаємостосунках з податковими органами, запровадження поняття навмисного і ненавмисного порушення податкового законодавства;

- формування ефективної системи співробітництва держави та платників податків, відповідальності за податкові правопорушення збоку як платників податків так і представників податкової адміністрації [5].

Для стимулювання енергоощадних заходів у Податковому Кодексі передбачено звільнення 80% прибутку, отриманого від продажу: товарів власного виробництва та устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії; енергоощадного обладнання та матеріалів; устаткування для виробництва альтернативних видів палива.

Крім того, для платників податків, які регулюють інноваційні проекти в технологічних парках, передбачено видачу податкового векселя на 720 днів при ввезенні устаткування, обладнання, комплектуючих виробів та на 180 днів – при ввезені. Потрібно сказати й те, що податкове кредитування поширюється і на «простих людей», фізичних осіб: тобто йде спрощення процедури отримання громадянином податкового кредиту, удосконалення механізму зарахування податку з доходів фізичних осіб.

Податковим Кодексом передбачається розширення податкової бази та зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування шляхом доповнення переліку місцевих податків і зборів:

- туристичним збором;

- збором за розміщення об'єктів грального бізнесу (у такий спосіб буде забезпечено виведення цього бізнесу із тіні та упорядкування проведення не азартних ігор, які характеризуються високою прибутковість та безконтрольним поширенням).

Особливу увагу у Податковому Кодексі приділено підвищенню регулюючого потенціалу системи оподаткування на основі запровадження інноваційно-інвестиційних преференцій. Зокрема у законопроекті передбачено, щоб інвестиційно-інноваційні пріоритети при формування податку на прибуток підприємств забезпечуватиме посилення стимулюючої ролі податкової амортизації в оновлення основних засобів. А це полягає в тому, що для об'єктів основних засобів, що формують активну частину капіталу може застосовуватися прискорена амортизація за будь яким діючих методів, який може обиратися підприємством.

Отже, Податковий Кодекс значущий для України документ, який розроблено з метою прийняття єдиного в Україні законодавчого акта, з закону прямої дії, який визначив би об'єкти та базу оподаткування, розміри податкових ставок, поєднував узгодженні та збалансовані норми, пов'язані з нарахування та сплатою податків та зборів(обов'язкових платежів).

Крім того, Податковий Кодекс є демократичнішим, ніж попередні законодавчі акти, оскільки в сучасній державі нові нормативні документи не повинні погіршувати становищу громадян, зокрема платників податків у суспільстві.

Податковий Кодекс закріплює міжнародні підходи й правила в податковій сфері та поліпшує фінансові відносини між владою і бізнесом, оздоровлює соціально-економічний клімат в Україні.

Втім можна висловити впевненість, що Податковий Кодекс це сучасний, обґрунтований документ, який суттєво поліпшить умови життя та виробничої діяльності людей, у якому розроблено серйозну спробу створити систематизований всеосяжний законодавчий акт, що визначай основи, принципи, загальні процедури й механізми оподаткування [7].

3. Реформування податкової системи в контексті Податкового Кодексу

Реформування податкової системи України як європейської відбувається з урахуванням тенденцій розвитку систем оподаткування у країнах – членах і сусідах ЄС. Значні тенденції формуються під впливом міжнародної податкової конкуренції, європейської податкової гармонізації й координації національної політики, що важливо враховувати з огляду на необхідність зміцнення позицій України та досягнення стратегічної мети – інтеграції в ЄС.

Нестабільність економічної ситуації породжує ряд внутрішніх викликів до реформування податкової системи, головними з яких є такі:

-  тінізація економіки;

-  корупція;

-  непрозорі схеми адміністрування податків і зборів;

-  відсутність стратегічної довіри суспільства до податкової служби та інші.

Напрямки реформування

1)  Внесення змін до структури податкової системи. З метою створення ефективної податкової системи планується вжити заходів щодо:

А) вилучення зі складу податків і зборів:

- державного мита, судового збору, єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон;

- збору за проведення гастрольних заходів, комунального податку, збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, збору за право використання місцевої символіки, збору з власників собак;

- плата за спеціальне використання рибних та інших водних ресурсів і плати за спеціальне використання диких тварин;

- збору за соціально-економічну компенсацію ризику населення, котре проживає на території зони спостереження.

Б) Зокрема були внесені такі зміни до статусу податків і зборів:

- включення до складу місцевих податків та зборів плати за торгових патент на деякі види підприємницької діяльності, податку з власників ТЗ та інших самохідних машин та механізмів, які належать до загальнодержавних;

- запровадження єдиного податкового платежу – плата за користування надрами для видобування корисних копалин;

- заміни збору за забруднення навколишнього природного середовища на екологічний податок.

2) Реформування спрощеної системи оподаткування шляхом:

- удосконалення адміністрування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності, о спрямоване на запобігання порушення податкового законодавства та поліпшення умов діяльності представників малого бізнесу – платників єдиного податку;

- уточнення норм законодавства з питань застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності для суб’єктів господарювання, які здійснюють окремі види діяльності;

- вилучення з переліку обов’язкових платежів, що замінюються єдиними податком, плати за землю, збору за спеціальне використання природних ресурсів та внесків до ПФУ з переведенням суб’єктів малого підприємництва на сплату цих внесків на загальних засадах;

- виключення із спрощеної системи оподаткування тих видів діяльності, які є високорентабельними.

3) Податок на прибуток підприємств. Основними вимогами щодо реформування податку на прибуток підприємства є усунення економічно необґрунтованих розбіжностей між нормами закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і положеннями бухгалтерського обліку щодо визнання та оцінки доходів і витрат і з метою наближення податкового обліку до бухгалтерського передбачено в Податковому Кодексі:

- впровадження в законодавство щодо оподаткування прибутку підприємств принципи нарахування та відповідності доходів і витрат, згідно з яким визначається фінансовий результат підприємства;

- вирівнювання податкового навантаження на суб′єктів господарювання, котрі здійснюють діяльність на ринку фінансових послуг, зокрема шляхом переведення страхової діяльності на загальну систему оподаткування із запровадженням на перехідний період комбінованої сплати податків;

- поступове зниження ставки податку на прибуток підприємств;

- попередження непродуктивного впливу капіталу до країн із професійним режимом оподаткування шляхом встановлення спеціальних правил оподаткування для платників [8].

Ставка податку на прибуток, що складає у І кварталі 2011 року становить 25%, буде знижена у 2011 році до 23%, у 2012 році – до 21%, у 2013 році – до 19% і з 2014 року – до 16%. Крім того, податок на додану вартість з 2014 року також буде зменшено до 17% з діючих 20% [6].

4) Податок з доходів фізичних осіб. З урахуванням змін, які включені до Податкового Кодексу з податку з доходів фізичних осіб :

- упорядкування процедур справляння податку з доходів від продажу майна, а також доходів у вигляді спадщини й подарунків;

- встановленні чіткі критерії при наданні пільг із урахуванням рівня задекларованого доходу особи;

- застосування методів виявлення перевищення витрат над задекларованими доходами з метою недопущення ухилення від виконання конституційного обов’язку щодо сплати податку.

5) Податок на додану вартість .

ПДВ повинно створювати надійну базу для мобілізації державних доходів. Для здійснення цієї мети та збереження нейтральності як основного принципу формування ПДВ необхідно забезпечити:

-  запобігання створенню умов конкуренції при сплаті податку;

-  дотримання міжнародних правил щодо застосування нульової ставки податку лише при оподаткування експортних операцій;

-  поступове зниження ставки податку.

Для поліпшення справляння податку передбачає:

-  удосконалення механізму сплати податку й бюджетного відшкодування шляхом поліпшення системи адміністрування та зменшення кількості випадків ухилення від його сплати;

-  оптимізацію пільгового режиму оподаткування у сфері сільського і лісового господарства, рибальства;

-  впорядкування системи пільг що надаються за галузевою ознакою;

-  удосконалення процедури подання в обов’язковому порядку платниками податку податкової звітності у електронному вигляді [8].

Реформування податку на додану вартість пов’язано з важливим кроком зменшення ставки цього податку протягом 2012- 2014 років на 1% щороку з 20% до 17%. Це є соціально спрямованим заходом, адже відомо, що за своєю економічною сутність ПДВ – це податок на споживання і сплачує його кінцевий споживач населення. Основний тягар цього оподаткування несуть бідніші верстви населення, оскільки саме вони повність витрачають свої доходи на споживання. Тому зменшення ставок означає, що коштів у них залишається більше [6].

6) Акцизний податок. Удосконалення справляння акцизного податку здійснюватиметься шляхом:

- послідовного запровадження положень ЄС при справлянні акцизного податку;

- посилення регулюючого впливу акцизу на ціноутворення на ринку товарів, шкідливих для здоров'я людини, з метою зменшення їх споживання;

- поступового наближення контролю виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів до норм законодавства ЄС;

- проведення щорічного корегування розмірів ставок акцизного податку на алкогольні напої й тютюнові вироби відповідно до індексів споживчих цін за попередній період.

7) Запровадження екологічного податку включило в себе:

- розширення бази шляхом включення до неї викидів у атмосферу, що здійснюється повітряними суднами, іншими пересувними джерелами забруднення, екологічно небезпечної продукції;

- підвищення ставок податку на всі види викидів і скидів забруднюючих речовин, за розміщення відходів із метою розв'язання проблеми їх накопичення й переробки;

- запровадження корегуючих коефіцієнтів до ставок податку, величина яких залежатиме від виконання суб'єктом господарювання в установлений строк заходів щодо зменшення викидів і скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, дотримання лімітів використання екологічно безпечних технології.

В Податковому Кодексі передбачено збільшення удвічі ставок екологічного податку порівняно з нормативами чинного збору за забруднення навколишнього природного середовища та розширення бази оподаткування за рахунок викидів біоксиду вуглецю.

В Податкового кодексі врегульовані правові відносини, які стосуються:

- вилучення у платників податків оригіналів первинних документів без рішення суду;

- обстеження житла громадян, або іншого володіння фізичної особи будь-коли;

- використання в практиці адміністрування податків технічних засобів: фото-, відео- та аудіо фіксації;

- проведення опитування фізичних осіб;

- донарахування податкових зобов’язань за непрямими методами без рішення суду;

- проведення документальних невиїзних перевірок без рішення керівника податкового органу;

- безакцептного списання коштів з банківських рахунків платників податків [3].

Реформування податкової системи здійснюється в умовах подолання наслідків фінансово-економічної кризи, зменшення податкових надходжень до державного й місцевих бюджетів, високого рівня бюджетного дефіциту, дефіциту ПФУ, зменшення інвестицій у економіку, падіння ділової активності в реальному секторі економіки та фінансово-кредитній сфері.

Для ефективного реформування податкової системи необхідно:

- забезпечити макроекономічну й соціальну й політичну стабільність у суспільстві;

- створити, крім фіскальних достатні умови для активізації інвестиційних процесів, зокрема надійного захисту конкуренції й контрактів, а також прав власності;

- реформувати бюджетну систему з урахуванням Європейської хартії про місцеве самоврядування ;

- узгодити податкову , бюджетну і грошово-кредитну політику;

- забезпечити прозорість економічних відносин;

- створити належні не фіксовані умови для активізації підприємницької діяльності;

- ефективно використовувати кошти державного бюджету, одержані в результаті сплати податків і зборів, раціоналізації структури державних видатків з метою збільшення обсягу державних інвестицій у людський капітал [4].

Таким чином, запропонована програма реформування податкової системи України в контексті Податкового Кодексу ґрунтується на найкращому світовому досвіді та пракриті більшості країн СНД в управлінні подібними трансформаційними програмами. Досвід свідчить, що запровадження гармонійної податкової системи на основі Податкового Кодексу є важливим кроком на шляху реформування й динамічного розвитку економіки.


Висновок

податковий кодекс дохід фіскальний

Основним джерелом формування дохідної частини державного бюджету є податки, що сплачують фізичні та юридичні особи. Водночас вони виступають важливим регулятором соціально-економічних процесів на макроекономічному та мікроекономічному рівнях. Тому податкова реформа повинна створити таку податкову систему, яка сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, забезпеченню стійкого економічного зростання за умови збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів, проведенню збалансованої бюджетної політики на довгострокову перспективу.

На необхідність реформування податкової системи вказують ряд проблем, основними з яких є тінізація економіки, корупція, непрозорі схеми адміністрування податків і зборів, низький рівень довіри суспільства до податкової служби. Зважаючи на це можна відокремити основні стратегічні завдання податкової реформи:

- підвищення темпів зростання економіки;

- створення сприятливих фіскальних умов для залучення прямих іноземних інвестицій, а також активізація інвестиційної діяльності всередині країни;

- створення фіскальних умов для легалізації доходів;

- формування відповідального ставлення платників податків до виконання свої податкових зобов’язань;

- демократизація податкової служби, встановлення рівноправних відносин між платниками податків та податковими органами.

Реформування податкової системи відбувається в контексті Податкового кодексу. Прийняття Податкового кодексу України сприяє систематизації та узагальнення нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оподаткування, яких нараховується понад 2 тисячі. Податковий кодекс усуне істотну кількість суперечностей між нормативно-правовими актами, які регулювали питання оподаткування до його прийняття. Норми Податкового Кодексу України адаптовані до принципів і директив Європейського Союзу.

Його концептуальною основою стало зниження податкового навантаження на платників-суб′єктів підприємницької діяльності з метою підвищення їх інноваційної та інвестиційної активності.

Спостерігається поетапне зниження податкових ставок та перенесення більшої частини навантаження з праці та капіталу на споживання. Завдяки цьому забезпечується зменшення споживання товарів, шкідливих для здоров’я людини, а також звуження використання товарів, які забруднюють навколишнє природне середовище.

Податковий кодекс виступає інструментом реалізації економічної політики держави, що будується з урахуванням реального стану розвитку суспільно-політичних та економічних відносин та з урахуванням обраного політичного курсу розвитку країни. В той же час слід констатувати, що прийняття Податкового кодексу – вагомий крок у реформуванні податкової системи України, підвищенні прозорості структури державних фінансів та розвитку національної економіки в цілому.

Основними напрямками реформування податкової системи України є: створення якісної податкової системи, яка дозволить забезпечити сприятливі умови для ведення бізнесу, здійснення інвестицій та збільшення сукупних податкових надходжень до усіх рівнів бюджетів та державних цільових фондів. Збільшення державного бюджету не повинна залежати від рівня податкового навантаження. Зростання податкових надходжень має забезпечуватись за рахунок прискорення оборотності капіталу і підвищення ділової активності суб’єктів господарювання. Практика Євросоюзу свідчить про переважання прямих податків над непрямими. Можна запозичити практику співвідношення прямих і непрямих податків в ЄС, що зміцнить податкове навантаження з виробництва на споживання, а також на ресурсні та екологічні платежі. Таке реформування необхідно впроваджувати поступово, кожен його етап повинен розширювати гармонізацію податкової політики України.


Список використаної літератури

1.  Податковий Кодекс України

2.  Валігура В.А. Оцінка ефективності податкової служби України//Формування ринкових відносин в Україні – 2009. - №3 – С.59-66.

3.  Варварич Т.А., Барановська І.В. Проблеми реформування податкової системи в умовах кризи//Актуальні проблеми економіки – 2009. - №8. –С.193-199.

4.  Влащук М. Концептуальна стратегія реформування податкової системи, розрахунками до 2018р.//Вісник податкової служби – 2010. - №6.- С.20-22.

5.  Єфименко Т.І. Податковий Кодекс України: питання ефективності та спільної злагоди//Фінанси України – 2009. - №5 – С.3-11.

6.  Лондар С., Сороко С. Впровадження Податкового Кодексу – суттєвий крок в удосконаленні сфери державних фінансів//Казна України – 2010. - №4. – С.12-150.

7.  Мірошник В.В. Податкова реформа в Україні в контексті євроінтеграції//Наукові праці КНТУ. Економічні науки – 2010. - №17. С. 55-68.

8.  Ярошенко Ф.О. Реформування податкової системи в Україні в контексті прийняття Податкового Кодексу//Фінанси України – 2010. - №7. – С.3-21.


 
© 2012 Рефераты, доклады, дипломные и курсовые работы.