Реферат: Облік валютних коштів, повязаних з рухом статутного капіталу

Реферат: Облік валютних коштів, повязаних з рухом статутного капіталу

Інститут Муніципального Менеджменту і Бізнесу

“Облік валютних операцій пов’язаних із формуванням та рухом статутного капіталу”

КИЇВ-2002

КИЇВ-2002

План

Вступ.

1.     Облік валютних операцій пов’язаних із формуванням та рухом статутного капіталу.

2.     Практичне завдання №7.

Висновкок

Література

По економічному потенціалу Україна входить в першу п’ятірку країн Європи, але по ефективності його використання значно відстає від розвинутих країн світу внаслідок економічної кризи. Вихід з кризи можливий при умові проведення поступової економічної політики, що забезпечить макроекономічну стабільність при прогресивному розвитку сфери виробництва і обігу. Організація і здійснення ЗЕД вимагає дотримання відповідної мети і кладе специфічні завдання перед бухгалтерським обліком. Основними об’єктами бухгалтерського обліку ЗЕД є: валютні засоби і валютні операції, товари і їх рух на основі експортно-імпортних операцій, розрахункові і кредитні операції між суб’єктами ЗЕД, а також між суб’єктами і обслуговуючими їх банками, кінцеві фінансові результати господарської діяльності. Правильна постановка бухгалтерського обліку перерахованих о’єктивів повинна знаходитися в центрі уваги бухгалтерського апарату

Операції, пов'язані з рухом капіталу, особливо цікавлять іноземних інвесторів, тому слід приділити особливу увагу відображенню цих операцій в обліку.

До іноземних інвесторів відносяться суб'єкти інвестиційної діяльності на території України, а саме:

v  юридичні особи, створені відповідно до законодавства;

v  фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені в дієздатності;

v  закордонні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;

v  інші іноземні суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що визнаються такими відповідно до законодавства України.

Підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене згідно з законодавством України, іноземна інвестиція у статутному капіталі якого складає 10 %, визнається підприємством з іноземними інвестиціями.

Облік статутного капіталу починається з дати державної реєстрації підприємства. Особливістю організації обліку операцій в іноземній валюті товариства з обмеженою відповідальністю є те, що до моменту державної реєстрації підприємства у нього виникає заборгованість засновників по внесках до статутного капіталу, яка перераховується у грошову одиницю України. Для цього підприємству необхідно:

Ø  сформувати розмір статутного капіталу підприємства за участю іноземних інвесторів за курсом, зафіксованим в установчому договорі. В бухгалтерському обліку розмір статутного капіталу підлягає оцінці в грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату здійснення господарської операції і не підлягає переоцінці в подальшому в зв'язку зі зміною курсу іноземних валют;

Ø  зафіксувати дату виникнення заборгованості іноземних інвесторів, яка одночасно є датою підписання установчого договору. Перерахунок зобов'язань з внесків до статутного капіталу проводиться на дату здійснення операції в іноземній валюті, а також на дату складання бухгалтерської звітності.

Якщо засновником підприємства е нерезидент України, то підприємство здійснює розрахунки з ним в іноземній валюті країни цього нерезидента. У зв'язку з цим в іноземній валюті здійснюються всі внески до статутного капіталу (шляхом внесення до статутного капіталу основних засобів, нематеріальних активів, запасів, а також шляхом перерахування валютних коштів на рахунок підприємства). В іноземній валюті здійснюється також виплата засновнику-нерезиденту дивідендів.

На практиці на рахунку 46 "Неоплачений капітал" зручно самостійно ввести субрахунки:

Ø  461 - "Неоплачений капітал засновників в національній валюті України";

Ø  462 - "Неоплачений капітал засновників в іноземній валюті".

Введення таких субрахунків дозволить без перешкод поділити валютний і гривневий облік з можливістю розрахунку курсових валютних різниць на квартальні залишки субрахунку 462.

Валютну різницю по залишках дебіторської заборгованості в іноземній валюті засновників-нерезидентів по внесках до статутного капіталу підприємства необхідно розрахувати в загальному порядку. І ця валютна різниця може бути включена до об'єкту оподаткування на загальних засадах. Те ж саме стосується перерахунку залишків по виплаті дивідендів в іноземній валюті засновникам-нерезидентам.

Розглянемо приклад. 10.04.2001р. засновники ТзОВ "ІнКорм" підписали установчий договір, відповідно до якого розмір статутного капіталу товариства склав 110 тис. грн. Внесок українського засновника склав 27500 грн., внесок іноземного засновника - 15 тис. дол. США. Курс НБУ на дату здійснення операцій наступний: 10.04.01 – 5,50 грн/дол США, 20.04.01р. – 5,60 грн/дол США.

Таблиця 1

Для нарахування дивідендів по субрахунку 671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами" також зручно вести не передбачені Планом рахунків, субрахунки другого рівня:

Ø  6711 - "Розрахунки з засновниками-резидентами України в національній валюті України";

Ø  6712 - "Розрахунки з засновниками-нерезидентами України в іноземній валюті".

Введення таких субрахунків до субрахунку 671 дозволить розподілити валютний і гривневий облік з можливістю нарахування курсових різниць.

Розглянемо такий приклад: ТзОВ "ІнКорм" 02.10.2001р. нарахувало дивіденди засновникам: - засновнику-резиденту - 500,00 грн., а засновнику-нерезиденту - 300 дол. США. Дивіденди було виплачено 20.10.01р. Курс НБУ на 02.10.01р. – 5,55 грн/дол, 20.10.01р. – 5,65 грн/дол США.

Таблиця 2

У випадку ввезення непідакцизних товарів (майна) як внеску до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, ці товари звільнюються від сплати податку на додану вартість під час перетину митного кордону України.

Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від сплати мита.

При митному оформленні майна, що ввозиться, підприємство з іноземними інвестиціями видає митному органу простий вексель на суму мита. Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо в період, на який надається відстрочення платежу, ввезене майно зараховано на баланс підприємства з іноземними інвестиціями і податковою інспекцією за місцем знаходження такого підприємства зроблено відмітку про це на примірнику векселя.

З моменту виникнення у підприємства з іноземними інвестиціями права власності на майно, яке є внеском до статутного капіталу, це підприємство має право розпоряджатися ним на свій розсуд, тобто здійснювати щодо даного майна всі дії, не заборонені законодавством, наприклад, продати, подарувати, здати в оренду тощо. Оподаткування таких операцій здійснюється в загальноприйнятому порядку.

Однак у разі відчуження майна, отриманого як внесок до статутного капіталу від іноземного інвестора, в тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), діє особливе правило: якщо відчуження відбулось протягом трьох років з моменту зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями, таке підприємство сплачує ввізне мито. Розмір ввізного мита обчислюється виходячи з митної вартості ввезеного майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату відчуженні майна. Мито сплачується не пізніше ніж за день до відчуження майна.

Якщо підприємство добровільно не сплатило ввізне мито, а податкова інспекція встановила факт відчуження майна раніше трирічного строку при несплаченому ввізному миті, вона повідомляє про це відповідний митний орган.

Митний орган, отримавши таке повідомлення, у свою чергу, в безспірному порядку стягує ввізне мито. При цьому на суму несплаченого ввізного мита нараховується пеня за весь час заборгованості, починаючи від дня відчуження майна і включаючи день сплати. Пеня обчислюється в розмірах, передбачених законодавством.

Таким чином, заборони на продаж майна, внесеного іноземним інвестором до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, не існує. Однак у разі продажу цього майна раніше трьох років з моменту зарахування іноземної інвестиції на баланс потрібно сплатити ввізне мито. Якщо продаж майна відбувся після закінчення цього строку, ввізне мито не сплачується.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з продажу майна, одержаного від нерезидента для власного використання, наведено в таблиці 2.

Таблиця 3

Практичне завдання №7.

Відобразити в системі бух.обліку операції, які здійснює суб’єкт підприємницької діяльності України за контрактом з іноземним суб’єктом господарської діяльності з використанням для розрахунку іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора іноземних валют. Офіційні курси НБУ подано в табл. (цифри умовні).:

Умови: Вивезення давальницької сировини для її переробки підприємством-неризидентом України.

13 березня 200*р. при оформленні вантажної митної декларації на вивезення давальницької сировини резидентом України сплачено митний збір за виконані митні процедури на суму 1020 грн.

Вартість переданої нерезиденту давальницької сировини для переробки відображено за цінами придбання, 72400 грн.

14 березня 200*р. оплачені послуги з перероблення давальницької сировини на суму 6800 дол.США.

27 квітня 200*р. ввезено готову продукцію, митна вартість якої становить 13300 дол.США. Сплачено ПДВ у розмірі 20% від вартості продукції, що ввозиться на митну територію України.

27 квітня 200*р. оприбутковано продукцію виготовлену з переробленої сировини за фактичною собівартістю.